У сім’ї Ганни Тертичної з Житомирщини, котра давно вже вирощує садову суницю, є традиція: з першого врожаю обов’язково готує розкішний суничний торт. Потім наїдаються свіжих ягід досхочу, ну, а далі активно роблять заготовки на зиму: компоти, перетерта з цукром суниця, у сиропі… продовжувати можна довго. Про секрети вирощування цієї ягоди Ганна Леонідівна розповіла й нам.
На одному місці — не більше 4 років
Віддячить суниця щедрим урожаєм лише тим, хто добре за нею доглядає. Вона вимоглива і до ґрунту, і до світла. Кращими є легкі та середні суглинки. Ґрунтові води повинні залягати не ближче 0,8–1,0 м до поверхні землі. Не радить господиня вирощувати садову суницю після гарбузових і пасльонових. Натомість хороші попередники — зернобобові, однорічні або багаторічні трави, з овочевих культур — салат, квасоля, горох, морква, часник, цибуля. Суниця, каже господиня, хоча й компактна, але любить простір. Тож при посадці відстань між рядами має бути 50–60 см, а між рослинами у ряду — 20–25 см. Загущені посіви призводять до того, що ягідники швидше вироджуються, ягоди виростають дрібні, активніше розповсюджуються різноманітні хвороби та шкідники. А їх у садової суниці вистачає!
Через 4 роки врожайність сильно падає, і господиня переносить грядки на нове місце. Робить так: умовно розбиває латку землі на 4 частини. На одній висаджує суницю. А решту засаджує городиною. На третій рік плодоношення суниці готує іншу частину для висадки на ній вусів. Щойно почне давати хороший урожай, стару посадку ліквідовує. І так далі. За такої зміни ділянки суниця потрапляє на попереднє місце лише через 4 роки.
Розпушуючи, підгорніть
Садова суниця дуже любить розпушування ґрунту. Та оскільки має поверхневу кореневу систему, робити це потрібно дуже обережно. Під час розпушування кущики можна злегка підгорнути. Але важливо не присипати точку росту. А ще для садової суниці дуже важливе зрошення. Причому не переносить як сухих, так і надмірно вологих ґрунтів. Звісно, зітхає Ганна Леонідівна, найкращий ефект дає крапельний полив, однак його облаштування вимагає капіталовкладень. Нестача вологи у ґрунті призводить до поганого зав’язування ягід, під час росту — до зменшення їх розміру, після плодоношення — до зменшення закладання квіткових бруньок.
Особливо потребує калію
Підживлює грядки переважно органікою: коров’яком (1:10) або розчином пташиного посліду (1:15–20). Перед використанням зброджує їх протягом 5–7 днів. На 10 л збродженого розчину господиня ще й додає пів склянки деревної золи. Перед цвітінням Ганна Леонідівна радить збризнути кущики розчином сечовини — 25–30 г на 10 л води. Це суттєво підвищить урожайність. А в період формування бутонів культура особливо потребує калію. Тож у 10 л води господиня розводить 1 ч.л. калійної селітри і дає по 0,5 л на кущик.
Від шкідників і листя кульбаби допоможе
Суниця схильна до хвороб і ураження шкідниками. Однак господиня намагається обходитись без «хімії». Так, з весни і до осені кожні 7–10 днів обробляє посадки настоєм листя кульбаби. 500 г свіжого листя заливає 10 л води, підігрітої до 40 градусів, витримує 3–4 год. і проціджує. А щоб не допустити ураження сірою гниллю, заздалегідь мульчує ґрунт під кущиками соломою.
Вус залишайте один
У період достигання ягід та після збирання врожаю, коли, здавалося б, і відпочити можна, садова суниця вступає у період активного росту, відтак потребує особливої уваги. У неї відростають нові корені, листя та вуса, закладаються квіткові бруньки, а відтак збільшується потреба в поживних елементах. Тому в цей час особливо важливі поливи та удобрення. Для розмноження господиня залишає на кущі лише один вус, що росте безпосередньо біля маточної рослини, з якого за літо сформується сильний кущик.
Ганна Леонідівна застерігає, що восени не слід зрізувати листя суниці. Це негативно позначиться на врожаї наступного року. Зрізувати потрібно лише хворе листя, адже здорове накопичує необхідні корисні речовини.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
