Українці ламінують свідоцтва про народження, шлюб, ідентифікаційні коди та інші важливі папери, виготовлені з тонкого паперу. Але потім не всі організації та державні структури приймають заламінований документ. Тож хто має рацію: обачливі громадяни, які хочуть зберегти свої документи у цілісності, чи державні структури, які наполягають на оригінальному вигляді документа? На це запитання відповіли працівники Центру безоплатної правової допомоги Вінницької області.
Річ у тім, що в законодавстві немає прямої заборони на ламінування документів. Проте, з іншого боку, Закон зобов’язує державні структури й організації працювати виключно з оригіналами. І, на жаль, неможливо встановити справжність заламінованого документа. Адже під твердою плівкою можуть виявитися, до прикладу, два документи різних осіб, складені докупи і запаяні у ламінаторі. До того ж, на ламінованих документах неможливо поставити штампи чи відмітки, такі як апостиль. А іноді це потрібно. Апостиль ставиться на свідоцтвах про народження та шлюб, аби мали юридичну силу за кордоном. І на ламінованому документі працівники ДРАЦС не зможуть поставити цей штамп чи інші важливі відмітки.
При перетині кордону міграційна служба також може перевірити відповідні документи, і якщо вони ламіновані, у мандрівників точно попросять пред’явити інші, оригінальні.
Звичайно, хочеться зберегти важливі документи в ідеальному стані і не перейматися через те, що можуть намокнути, вигоріти чи випадково порватися. Але для цього замість ламінації можна використати простіший, хоч, може, й не такий надійний спосіб: покласти їх у файл, обрізати його до потрібного розміру й пройтися по контуру гарячим ножем. Зате на відміну від ламінованого такий документ дуже легко можна буде звільнити від плівки без пошкоджень і пред’явити там, де це буде необхідно.
