Моя онучка відвідує гурток із малювання. Нещодавно подарувала мені дуже вдале зображення власноруч намальованого нею Миколи Чудотворця. Чи можна освятити цей малюнок, щоб він дорівнював іконі?
Микола. м. Ужгород.
На запитання читача відповідає ієромонах Свято-Михайлівського Золотоверхого чоловічого монастиря о. Михайло КАРНАУХ.
– Навіть схематичні дитячі малюнки, на яких зображено святих, не можна викидати у сміття; їх потрібно зберігати, або спалювати. А от освячувати дитячий малюнок не варто, бо там відсутні основні вимоги щодо ікони.
Детальніше про це розповість на моє прохання іконописець Лілія ПУКАВСЬКА.
– Ікона – це священний образ, богослів’я в фарбах, книга про віру. Мовою ліній і фарб вона розкриває догматичне, моральне та літературне вчення Церкви. Те, що слово Євангельське повідомляє нам через слух, ікона показує через зображення. Шанування ікон – це догмат християнської віри. Іще на VII Вселенському Соборі було проголошено, що іконошанування спрямовується і надихається Святим Духом, Який живе в Церкві, а «честь, якою вшановується ікона, має стосунок до її першообразу. І той, хто поклоняється іконі, кланяється іпостасі того, хто на ній зображений». Натомість недбале поводження з іконою споганює не живопис, а того, чиє ім’я вона отримала, – її першообраз. Тому іконописцю потрібно з самого початку проникнутись благоговінням до іконопису й визнати його святою справою.
А при написанні кожної ікони слід керуватися відповідними канонічними вимогами до зображення. В інших випадках ікону не вважають канонічною.
Загалом ікона має спонукати нас до молитви. Не мусить бути надто яскравою чи відволікати своїм оздобленням. Вона не має на меті нас зворушити, але направити на шлях преображення.
Так само благоговійно слід підходити й до написання ікони святого Миколая Чудотворця – із дотриманням правил, канонів, і лише тоді – освячувати. Оскільки ж на заняттях гуртка з малювання дитина цих правил не може навчитися, то навіть найкращу дитячу роботу не можна вважати іконою, але зберігати й надалі в себе, як витвір мистецтва, звісно, можна, – підсумовує іконописиця.
Шукала відповідь Ольга ГОЙДЕНКО.