«Викапаний батько!» – кажуть нерідко про сина. Або: «Вся у матір!» – про доньку. Справді, представники обох статей у переважній більшості зовні нагадують когось із своїх кревних родичів, у тому числі й далеких. Утім, не лише зовнішністю, а й типом нервової системи, збігом групи крові, характером, рівнем інтелекту, голосом, здібностями, тривалістю життя. Навіть загроза розвитку певних недуг передаються нам у спадок. Так, до генетично зумовлених належать такі захворювання, як деякі онкологічні, серцево-судинні й психічні, діабет, гемофілія, синдром Дауна, дальтонізм, мігрень, вітиліго, хвороби Паркінсона і Альцгеймера, м’язова дистрофія Дюшена, розщеплення хребта, схильність до психологічних і хімічних залежностей. А ось про сприятливу спадковість свідчать міцне здоров’я й довголіття членів родини.
Інформацію про спадковість містять і передають від покоління до покоління гени – ділянки ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти). ДНК – це велетенська молекула, що забезпечує зберігання, передачу й реалізацію генетичної програми розвитку і функціонування живих особин. Генетика людини – це її вроджені особливості. Генотипом називають набір генів організму. Фенотипом – зовнішні прояви цих генів, а також набір ознак організму, який людина набуває під впливом зовнішніх чинників упродовж життя.
Ось чому при створенні сім’ї слід керуватися не лише коханням, яке часто-густо, на жаль, минає, а враховувати біологічне підґрунтя (здоров’я) майбутніх батьків. Адже несприятлива спадковість може призвести до народження хворих дітей з усіма негативними наслідками. Зокрема ризик генетичних вад у плода та загроза важкої, виснажливої вагітності виникають тоді, коли у подружжя різні резуси і дитина успадкує резус батька. Тож з’являється небезпека резус-конфлікту, бо кров майбутньої дитини буде несумісною із кров’ю матері. Тоді її організм сприймає плід як щось чужорідне і виробляє захисні антитіла, що можуть завдати шкоди майбутній дитині.
Для запобігання неприємностям, пов’язаним із особливостями організму майбутніх батьків, у тому числі небездоганним генотипом, ще 22 грудня 2006 р. був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» (№524-V), відповідно до якого наречені зобов’язані повідомляти один одного про стан свого здоров’я. А щоб мати достеменну інформацію, слід пройти відповідні медичні обстеження.
Однак навіть і за наявності «поганої спадковості» можна уникнути розвитку потенційних генетичних захворювань, якщо дотримуватися здорового способу життя й вживати запобіжних медичних заходів за порадою лікаря-фахівця.
Володимир АНТОНЕНКО, біолог-генетик.