Це поширене грибкове захворювання, яке уражує переважно молоді зелені пагони. Але при швидкому розповсюдженні може дістатися і здерев’янілих.
Розвитку хвороби сприяють високі вологість повітря та температура. Тому нерідко перші ознаки захворювання проявляються одразу після сильних і тривалих дощів, граду, частих поливів, рясної роси. Спочатку – на листі: утворюються невеликі світло-сірі плями-цятки. Вони збільшуються і буріють, їх серединка стає сірувато-білою, висихає, випадає. Внаслідок цього залишаються отвори неправильної форми. Листя стає дірчастим. Суцвіття уражуються під час цвітіння, і за сильного спалаху захворювання урожай може бути повністю знищений. Кора і деревина руйнуються до серцевини, утворюються виразки та глибокі рани. Ягоди не визрівають, чорніють і засихають. Друга хвиля розвитку захворювання спостерігається наприкінці літа.
ЛЕГШЕ ЗАПОБІГТИ, НІЖ ЛІКУВАТИ
Важливо постійно контролювати стан насаджень. Будь-якій хворобі легше запобігти, аніж потім лікувати. Профілактика полягає у своєчасному проріджуванні, видаленні слабких пагонів. Важливо не допускати підвищеної вологості у винограднику. Натомість слід забезпечувати потрапляння потоків повітря та сонячних променів у його найвіддаленіші куточки. Не загущувати кущі при посадці, робити достатній дренаж. Регулярно виполювати бур’яни, особливо високі, що здатні суттєво підвищити вологість.
Найбільш схильні до ураження антракнозом ослаблені рослини й ті, що мають механічні пошкодження. Адже саме через рани збудник легко потрапляє всередину. Також розвитку хвороби сприяє низький вміст у ґрунті фосфору та калію. Тож значною мірою профілактика антракнозу полягає у належному догляді за кущами та їх підживленні.
ЯКЩО КУЩ УЖЕ ЗАХВОРІВ
Уражені пагони, листки, грона вирізають і обов’язково спалюють. При їх видаленні захоплюють щонайменше 4 см здорової частини рослини. Інструмент, який використовувався при обрізуванні, дезінфікують. Восени з виноградника збирають опале листя, хворі ягоди знищують. Адже збудник зимує і добре зберігається (до кількох років) в уражених органах. Зелені пагони вчасно підв’язують, пасинки видаляють.
Одразу після розпускання вічок кущі обприскують бордоською рідиною або її аналогами (хлорокис міді чи інші препарати на її основі). Надалі використовують згідно з інструкцією системні фунгіциди: Акробат, Оксихом, Купроксат, Ридоміл голд, Скор, Танос, Хорус та інші. Препарати бажано чергувати. Кількість обробок залежить від ступеня зараження. Після дощу і граду знадобляться додаткові обробки.
Важливо підбирати стійкі до антракнозу сорти винограду. Це Лідія, Рислінг, Сапераві, Совіньйон, Ркацителі, Чорна пантера, Кодрянка.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
