Досвідчені майстрині можуть відкрити для себе новий напрям у творчості – алмазну вишивку або алмазну мозаїку – вишукану вишивку без голки та ниток. З її допомогою можна створювати переливчасті картини неперевершеної краси. Цей вид рукоділля також називають алмазною або бісерною мозаїкою.
Завдяки унікальній фактурі готового шедевру техніка отримала свою «ювелірну» назву.
Блискучого ефекту з переливом готової роботи досягають завдяки маленьким пласким кристалам зі спеціальним огранюванням.
Алмазна вишивка – це техніка створення картин, яка полягає у закріпленні на клейовій основі пласких намистинок, тобто для візерунка ні голка, ні нитки не потрібні, оскільки це зовсім і не вишивка. Хоча на вигляд нагадує вишиту бісером картину.
Основні матеріали, необхідні для роботи, продаються готовими наборами, до яких входять: пласкі намистини, схема для вишивки, пінцет, металева лінійка для вирівнювання рядів, закріплювач і рамка.
Роботу розпочинають з підготовки робочого місця. Це має бути рівна простора поверхня, важливою умовою є хороше освітлення, бажано природне, оскільки робота доволі кропітка, й очі швидко стомлюються.
Схеми аналогічно до вишивки хрестиком бувають чорно-білими та кольоровими. З тією лише різницею, що розташовані вони безпосередньо на полотні. У такій дрібній роботі, безумовно, краще обирати набори з кольоровою схемою. Якщо картина невеликого розміру або складається з малої кількості кольорів, то і з чорно-білою схемою буде працювати зручно.
На схему для вишивання попередньо нанесена спеціальна клейка основа, вкрита захисною плівкою. Знімати захисний шар з усього полотна не рекомендують, перед початком роботи загинають захисний шар із невеликої частини схеми. Насипають у ємкості частину намистинок, відповідно до схеми, і починають працювати з відкритою ділянкою. Використовуючи пінцет, акуратно укладають намистини на клейовий шар, злегка притискаючи. Кристали повинні розташовуватися щільно один до одного рівними рядами, для вирівнювання яких використовують металеву лінійку. Далі знімають плівку з наступної ділянки схеми і продовжують викладати візерунок – виходить чудове мерехтливе полотно.
По завершенню роботи акуратно кілька разів проходяться зверху качалкою через тканину, немов би вдавлюючи намистини в основу. Потім залишають картину підсохнути. Для додаткової фіксації поверхню обробляють закріплювачем, який можна замінити безбарвним клеєм або лаком. Для надання блиску акуратно протирають картину вовняною тканиною. Готову картину оформлюють у рамку під скло.
Алмазні картини – це унікальні витвори мистецтва, які прикрасять будь-який інтер’єр.
Аліна ЗАЯНЧКОВСЬКА, дизайнер.