Теплої пори року спостерігаються спалахи так званих харчових отруєнь — інфікування різноманітними хвороботворними мікроорганізмами, здатними виділяти шкідливі для людини речовини.
Разом із зараженою їжею постраждалі вводять в себе не лише живу мікрофлору, а й отруйні продукти її життєдіяльності — ентеротоксини. У 70–90 відсотків випадків захворювання — наслідок порушення санітарно-гігієнічних норм приготування та зберігання страв. Зокрема причиною зараження може бути недостатня термічна обробка м’яса, молока, яєць; спільна обробка сирих і готових продуктів, порушення умов і термінів зберігання.
Так, приміром, після споживання шаурми, яку приготували з порушенням санітарних норм, можна захворіти на сальмонельоз. Його спричиняють сальмонели — рухливі бактерії, які швидко розмножуються у поживних середовищах і здатні призвести до запалення різних органів і тканин, як-от: гастроентерит, менінгіт, уретрит простатит, перитоніт, мастит, пневмонія та навіть стати причиною загального зараження організму — сепсису.
Сальмонели тривалий час (до кількох місяців) зберігаються у їжі, а в деяких із її видів (молоко, м’ясні страви, кондитерські вироби із кремом) здатні розмножуватися, не змінюючи зовнішнього вигляду й смаку продуктів. Воротами зараження є переважно слизова оболонка тонкого кишечнику, де сальмонели вдаються до внутрішньоклітинного паразитування, зокрема в макрофагах і ретикулоцитах. Інфекція проникає у кров, а за септичної форми розвитку захворювання заноситься в різні органи, утворюючи вторинні гнійні вогнища й ушкодження. Найчастіше сальмонельоз уражає органи травлення (гастроентерити, коліти) з розвитком зневоднювання організму, а також може стати причиною інфекційно-токсичного шоку. Важка форма здатна призвести до змін в опорно-руховому апараті (остеомієліти, артрити, спондиліти), ендокардиту, аортиту з наступним розвитком аневризми аорти, гнійного менінгіту; іноді виникають абсцеси печінки, гнійний струміт, інфекційна кіста яєчника тощо.
Шаурма, пиріжки, хот-доги, кури-гриль та інші різновиди горезвісної вуличної продукції, що виготовляють у кіосках та торговельних наметах, можливо, й смачна, а головне — відносно недорога їжа, проте потенційно небезпечна. Передусім тому, що порушують правила антисептики: продавець може торкатися їстівного товару, при цьому маючи справу з грошима; в мобільних пунктах продажу немає водопроводу, отже, рукомийника. А хто запитує у продавця, який сам може бути вірусоносієм, про наявність санітарної книжки?
Ще одна з найпоширеніших інфекцій, яку можна «підхопити» разом із вуличною їжею, — хвороботворні різновиди кишкової палички, яка також виділяє небезпечні токсини.
А втім, отруїтися можна і неінфікованими продуктами, але приготовленими з порушенням кулінарної технології. Наприклад, смаженими пиріжками, пончиками, котлетами, картоплею-фрі. Під час смаження температура олії становить близько 200—250 градусів, тож за таких умов утворюється група канцерогенних (онкоутворювальних) речовин. До того ж вони руйнують в організмі низку незамінних амінокислот, вітамінів. За санітарно-кулінарними нормами в одній і тій самій олії припустимо смажити не більше 6 разів. Та чи дотримуються цього насправді під час приготування вуличної їжі? Дуже сумнівно.
Задля запобігання харчовим отруєнням і зараженню інфекційними захворюваннями краще відмовитися від споживання сумнівної вуличної їжі, а також обминати такі самі неблагонадійні щодо санітарно-гігієнічних умов заклади громадського харчування.
Юрій ТОКАРЄВ.