Коренеплоди редьки великі, тому восени грядку під цю культуру перекопують на глибину 30–35 см. Одночасно вносять добрива: на 1 кв. м — 3–4 кг перегною або компосту, по 25–35 г аміачної селітри та калійної солі, 35–40 г суперфосфату.
Весняне перекопування має бути особливо ретельним. Навесні під лопату вносять на 1 кв. м 10–15 г сечовини, 30–40 г суперфосфату та 15–20 г хлористого калію. Мінеральні добрива підвищують урожай та поліпшують якість коренеплодів. Під усі хрестоцвіті не можна вносити свіжі органічні добрива, і під редьку також — від цього її коренеплоди тріскаються, розвивається дуплистість. Тому насіння висівають на ті ділянки, на які свіжу органіку вносили 2–3 роки тому.
Висівати редьку там, де перед цим росли представники родини хрестоцвітих (редиска, ріпа та капуста), небажано. Хорошими попередниками будуть бобові культури, огірки, помідори й інші овочі. Якщо ділянка невелика, можна практикувати ущільнені посіви, але вона має обов’язково бути добре освітленою. Редька може сусідити з картоплею, цибулею, помідорами.
Навесні після перекопування ділянки у вологому ґрунті роблять борозенки на відстані 20–30 см глибиною 1,5–2 см, краще із заходу на схід. Насіння зимових сортів, яке висівають улітку, заробляють на глибину 3 см.
Якість ґрунту також має важливе значення. Найкраще підходять родючі не перезволожені суглинки з глибоким окультуреним шаром, нейтральні або слабокислі. На важких ґрунтах урожаї різко знижуються, на піщаних редька може дати хороший урожай лише за умови регулярних поливів.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
