Відсутність плодоношення на абрикосах — справжній головний біль садівників. Мабуть, усі пам’ятають, як рясно колись плодоносили в кожному садку звичайні марельки. Їх було настільки щедро, що під деревом пройти було неможливо — не встигали збирати плоди. Зараз на ринку є величезна кількість сортів, а от отримати від них плоди — ще та проблема.
Головних причин цього є кілька, зокрема поєднання кліматичних змін і хвороб. Останніми роками абрикоси стали часто хворіти на моніліоз. Цей грибок активується під час вологої та прохолодної погоди в період цвітіння. Навесні, відразу після цвітіння, гілки та листя раптово починають сохнути, ніби їх обпалили вогнем.
Крім того, абрикос — рослина південна, у нього дуже короткий період глибокого спокою. В Україні ж останнім часом спостерігаються тривалі лютневі та березневі відлиги. Дерево прокидається, починається рух соків, воно зацвітає, а потім навіть невеликий заморозок після відлиги знищує квіткові бруньки. Тож щоб дочекатись врожаю, рекомендую передусім зробити триразову обробку від моніліозу:
До цвітіння (рожевий бутон): використовую системні фунгіциди.
Під час цвітіння: виключно препаратами, безпечними для бджіл.
Після цвітіння: повторна обробка комплексними препаратами, що містять фунгіциди, інсектициди та стимулятори.
Крім того, у продажу зараз є так звані препарати-кріопротектори, які підвищують холодостійкість при ранніх посівах, а згодом захищають бруньки від обмерзання.
Також раджу обирати пізньоквітучі сорти. Це можуть бути сучасні сорти канадської або французької селекції: у них довший період спокою, і вони цвітуть на 7–10 днів пізніше за наші старі сорти. Серед них, зокрема, Харогем, Харлайн, Харгранд, Кіото, Цунамі. З вітчизняної селекції особливо рекомендую пізній сорт Особливий Денисюка. Він має цікаву особливість: квіти розпускаються не всі разом, а по черзі. Якщо перші поб’є мороз, другі дадуть урожай. Сорт дуже зимостійкий, стійкий до моніліозу та інших грибкових хвороб. А ще плоди мають здатність довго висіти на дереві без осипання.
Якщо у вас важкий або вологий ґрунт, шукайте саджанці, щеплені на аличі. Якщо ґрунт сухий і піщаний — краще на жерделі (дикому абрикосі).
Купуйте одно- або дворічні дерева. Старші приживаються набагато гірше. Не садіть абрикос у низинах, де збирається холодний туман. Ідеальне місце — південна або південно-західна сторона ділянки, захищена від північного вітру стіною будинку або парканом.
При догляді обов’язково видаляйте всі засохлі, ніби обпалені гілки, відступаючи 10–15 см здорової деревини, і спалюйте їх. Це джерело грибка.
Важливим заходом є також побілка стовбурів, яку бажано робити пізно восени. Білий колір відбиває сонце, дерево менше нагрівається під час зимових відлиг і не прокидається завчасно.
Григорій ШАПРАН. Вінницька обл.
