Якщо при хвилюванні, фізичному навантаженні або навіть у стані спокою ви стали відчувати дискомфорт у грудях, задишку та перебої в ритмі серця, варто зробити позапланову кардіограму. Такі відчуття може спричиняти екстрасистолія — поширений стан, що може бути як безпечним, так і вимагати термінового лікування. «Порадниця» з’ясувала, в яких випадках варто турбуватися.
ЗАЗВИЧАЙ НЕЧАСТІ ТА БЕЗСИМПТОМНІ
— Екстрасистолія — це варіант збою серцевого ритму (аритмії), при якому виникають позачергові скорочення серця або окремих його ділянок, — пояснює лікар-кардіолог Лілія МАЙОРОВА. — Ці «позапланові» електричні імпульси називаються екстрасистолами.
Екстрасистолія — найпоширеніший вид аритмії, її прояви реєструють як мінімум у 70 відсотків людей різного віку, здебільшого вони не потребують лікування. Часто екстрасистоли бувають одиничними та безсимптомними, їх випадково виявляють лише при проведенні електрокардіограми або УЗД серця. Але деякі пацієнти можуть відчувати перебої в роботі серця, наче воно завмирає або «перекидається».
АЛГОРИТМ ВИНИКНЕННЯ
У нормі регулярність серцевих скорочень контролює синусовий вузол, розташований у верхній частині правого передсердя, який виробляє електричні імпульси. Вони рухаються через передсердя до шлуночків, призводячи до їх послідовного скорочення. При екстрасистолії електричний імпульс зароджується не в синусовому вузлі, а в шлуночку, передсерді чи іншій частині серця, що провокує позачергове стискання й порушення нормального ритму. Серце на пару секунд «завмирає», після чого знову скорочується у звичайному режимі.
У ЧОМУ ПРИЧИНА
Екстрасистолія має безліч класифікацій: за кількістю та локалізацією вогнищ збудження, за частотою виникнення екстрасистол, за чергуванням основного ритму та «позапланових» імпульсів. Усі ці дані аналізує фахівець — кардіолог чи аритмолог.
Але важливо виявити основну причину виникнення екстрасистолії, яку вважають симптомом, а не самостійним захворюванням. Причини виникнення збою серцевого ритму поділяють на дві основні групи: функціональні (нейрогенні) та органічні (патологічні).
До перших належать стрес, емоційна або фізична напруга, перевтома, куріння, зловживання міцним чаєм, кавою, алкоголем. Спричинити функціональну екстрасистолію здатні також неврози (панічні атаки, фобії, тривожний розлад) та остеохондроз шийного відділу хребта. До збоїв у ритмі серця може призвести й інтоксикація організму різними хімічними речовинами, зокрема ліками. Але такі екстрасистолії не загрожують життю людини та можуть самостійно минути при усуненні провокуючих факторів.
У той же час екстрасистоли органічного походження розвиваються на тлі серйозних змін у серцевому м’язі, що виникають здебільшого внаслідок різних захворювань серцево-судинної системи: ішемічної хвороби, вад серця, міокардитів. Екстрасистолія цього типу без лікування може спричинити серйозні ускладнення: інфаркт, інсульт або раптову зупинку серця.
Іноді причиною розвитку екстрасистолії стають патології шлунково-кишкового тракту, легень чи щитоподібної залози, а також анемія.
СИМПТОМИ І ПРОЯВИ
За словами лікарки, багато пацієнтів із аритмією не відчувають жодного дискомфорту, й зміни серцевого ритму виявляють випадково під час обстеження. До найбільш характерних проявів екстрасистолії належать скарги на поштовхи й сильні удари серця, відчуття його завмирання чи «перевертання», прискорене серцебиття, біль у грудях.
Крім того, людина може мати проблеми зі сном, відчувати сильну тривогу та страх, нестачу повітря, напади пітливості, загальну слабкість, — такі симптоми більше характерні для екстрасистол функціонального походження. Якщо збій серцевого ритму провокує нестачу мозкового кровообігу, можливі запаморочення, непритомність, порушення чутливості різних частин тіла.
СКІЛЬКИ ЕКСТРАСИСТОЛ — БЕЗПЕЧНО
Норма, що не викликає занепокоєння, — до 200 шлуночкових (найпоширеніших) екстрасистол на добу. Але навіть якщо їхня кількість вища, це ще не привід говорити про серйозну проблему. Про небезпеку екстрасистолії може судити лише лікар, спираючись на дані додаткових обстежень, функціональний стан серцевого м’яза та загальне самопочуття пацієнта.
ЯК ДІАГНОСТУВАТИ Й ЛІКУВАТИ
— Для виявлення екстрасистолії, визначення її параметрів і можливої причини виникнення найчастіше використовують такі методи обстежень, як електрокардіографія (ЕКГ), добовий холтерівський моніторинг ЕКГ, навантажувальні тести, УЗД, КТ чи МРТ серця, — каже Лілія Майорова. — Після комплексного обстеження кардіолог призначає лікування екстрасистолії, що залежить від її виду та локалізації.
Нечасті та безсимптомні екстрасистоли не потребують терапії, таким пацієнтам рекомендують лише регулярно обстежуватися. Якщо ж аритмія часта й спричинена хворобами серцево-судинної, ендокринної або нервової систем, насамперед необхідне лікування основного захворювання. Крім того, хворому призначають препарати для нормалізації серцевого ритму та артеріального тиску, седативні засоби, антидепресанти тощо.
При тяжких формах екстрасистолії та високому ризику ускладнень може знадобитися хірургічне лікування. Для цього застосовують метод радіочастотної абляції (РЧА) — точкове припікання тканин, у яких зароджуються патологічні імпульси. Процедуру зазвичай проводять малоінвазивним методом — катетер вводять у серце через великі судини.
ЯК ПОПЕРЕДИТИ
Для профілактики розвитку та повторення нападів екстрасистолії рекомендують уникати стресів і сильних емоційних переживань, бути фізично активним, але контролювати рівень навантаження, нормалізувати сон, відмовитися від куріння, вживання алкоголю, міцної кави, енергетичних напоїв. Крім того, важливо регулярно вживати продукти, багаті на калій і магній. Це квасоля, боби, горіхи, висівки, гарбузове та соняшникове насіння, гречка, курага, фініки, родзинки, банани, авокадо, зелень, свіжі овочі та фрукти.
Ірина КАДЧЕНКО.
