«Через раннє потепління у дворі нашої багатоповерхівки достроково провели «травневий» суботник, де я працювала нарівні з молодими: підмітала, фарбувала й навіть скопала пару грядок. У результаті невдало нахилилася і вже кілька днів страждаю від різкого болю в нижній частині спини. До лікарні буквально не дійду — так прострілює поперек. Без болю можу лише лежати. Вам пишу на електронну пошту, оскільки єдина розвага в ліжку — ноутбук. Чи може лікар заочно мене проконсультувати та підказати, що це за стан? Припускаю радикуліт чи остеохондроз. Але раніше в мене такого гострого болю ніколи не було… Заздалегідь дякую!
Людмила Костянтинівна, 58 років. Кривий Ріг».
На запитання читачки відповіла невролог вищої категорії Наталія ГОМОНЕНКО.
— Описані вами симптоми характерні для люмбаго (від лат. lumbus — «поперек») — це загальний термін для визначення гострого стріляючого болю в поперековому відділі хребта, незалежно від причини його виникнення. Цей больовий синдром дуже поширений: хоч раз у житті з ним стикалися до 80 відсотків людей. Найчастіше простріли в попереку турбують пацієнтів середнього та зрілого віку (40–60 років), чоловіки страждають від люмбаго частіше за жінок.
Основна причина люмбаго — це наслідки дегенеративних змін у поперековому відділі хребта, спричинені остеохондрозом. На їх тлі відбувається подразнення нервових закінчень на поверхні міжхребцевого диска, що спричиняє напруження та болісний спазм м’язів. Тривалість нападу варіюється від кількох хвилин до декількох днів або навіть тижнів. При переході в хронічну форму біль стає не таким гострим і може турбувати людину місяцями, чергуючись із періодами затишшя.
ПРИЧИНИ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ
Крім остеохондрозу, причиною болю в попереку можуть стати й інші захворювання: вроджені патології та аномалії розвитку хребта, сколіоз, спондилоартроз, остеопороз, протрузії та грижі міжхребцевого диска, ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерєва, доброякісні чи злоякісні пухлини в ділянці спини й прилеглих до неї органів, забиття та травми поперекового відділу.
До факторів ризику належать також наявність інфекційних і запальних процесів в організмі, слабкий м’язовий корсет. Але часто причина виникнення люмбаго залишається нез’ясованою.
Каталізаторами появи поперекових прострілів зазвичай виступають інтенсивні фізичні навантаження, підйом важких предметів, незграбні чи різкі рухи (найчастіше при нахилах і випрямленнях), переохолодження (особливо в сукупності з попереднім прогріванням м’язів). Винуватцем раптового болю також може стати тривале перебування в незручній позі, стрес і навіть сильний кашель. Іноді синдром виникає без явного впливу зовнішніх причин.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Люмбаго завжди проявляється різко та раптово. Його основний симптом — гострий біль у спині та попереку, який порівнюють із «прострілом», «штриканням голками», «ударом струму». Больові відчуття також можуть відчуватися в сідницях, задній поверхні стегон, ніг і навіть у стопах. Внаслідок сильного больового синдрому та виражених м’язових спазмів людина вимушено застигає на місці, злегка зігнувшись у попереку, й не може поворухнутися. При цьому біль посилюється за будь-яких, навіть мінімальних, рухів: при спробі нахилитися вперед, під час сміху, кашлю чи чхання. Часто пацієнт у пошуках максимально зручної та безболісної пози інстинктивно приймає положення лежачи на животі чи спині із зігнутими в колінах ногами.
Іноді до симптомів люмбаго можуть додаватися головний біль, підвищення температури тіла, набряклість тканин спини та ніг.
ЛІКУВАННЯ
Для початку хороша новина: у деяких випадках больовий синдром при люмбаго минає самостійно після короткого відпочинку або дотримання постільного режиму. Але якщо за добу симптоми прострілу не зникли, потрібна допомога спеціаліста.
Діагностикою та лікуванням люмбаго займається невролог. Після огляду та проведення спеціальних тестів фахівець може призначити низку обстежень: загальний аналіз крові та сечі для виявлення запальних процесів в організмі, рентгенографію, МРТ чи КТ хребта, електроміографію. Список діагностичних досліджень залежить від тяжкості та інтенсивності симптомів, наявності в анамнезі у пацієнта травм і хронічних захворювань.
Лікування при люмбаго потрібно комплексне. Зазвичай призначають суворий постільний режим, протизапальні та знеболювальні препарати (як загальної, так і місцевої дії — мазі, гелі, компреси), а також міорелаксанти, спазмолітики, протинабрякові засоби, вітаміни групи В. Іноді хворому необхідна медикаментозна блокада, прийом заспокійливих і снодійних препаратів. Після зняття загострення рекомендують фізіотерапевтичні процедури, акупунктуру, масаж, заняття лікувальною фізкультурою.
При хронічному люмбаго радять спати на жорсткому ортопедичному матраці, уникати різких рухів і фізичних навантажень, приймати препарати групи НПЗЗ при виникненні болю. Також буде корисно освоїти комплекс ЛФК під керівництвом спеціаліста та за необхідності носити спеціальний корсет.
ПРОФІЛАКТИКА
Щоб попередити виникнення люмбаго та його рецидиви, рекомендують помірні, але регулярні фізичні навантаження, оскільки спині однаково шкодять як перенапруга, так і малорухливий спосіб життя. Практично не мають протипоказань такі активності, як тривалі піші прогулянки, вправи на розтяжку, йога, плавання, їзда на велосипеді.
Крім того, уникайте стресів, переохолоджень і підйому важких предметів, дотримуйтесь питного режиму, відмовтесь від куріння та вживання алкоголю.
Ірина КАДЧЕНКО.