Якщо вас почали турбувати незрозуміла слабкість і хворобливі відчуття у м’язах шиї, плечей чи попереку, варто звернутися до лікаря та виключити міозит. «Порадниця» з’ясувала, чому виникає та як лікується це досить поширене захворювання. А головне — чи можна його попередити.
Буває різним
— Міозит — це запалення м’язів опорно-рухового апарату, яке буває різної природи: інфекційної, ревматичної чи посттравматичної, — пояснює лікар-ревматолог вищої категорії Наталія ГЕРАСИМЕНКО. — Патологічний процес здатний розвинутись в одному або декількох м’язах, розташованих у будь-якій частині тіла. Але найчастіше пацієнти стикаються з міозитом шиї та попереку, спочатку приймаючи больові відчуття за прояви остеохондрозу хребта. Рідше зустрічається запалення м’язів верхніх і нижніх кінцівок.
Міозит буває локальним — коли уражується один м’яз або м’язова група, та генералізованим, коли до процесу залучається кілька груп м’язів. Також захворювання поділяють на гостру та хронічну форму.
Запалення протікає по-різному: може бути короткочасним і зникнути самостійно або ж мучити пацієнта тривалий час, супроводжуючись сильними болями та слабкістю м’язів.
ПРИЧИНИ
За словами лікарки, виникненню міозиту сприяють різні чинники — як зовнішні, так і внутрішні. Запалення може розвинутися після травми, стати наслідком перенесеної вірусної або бактеріальної інфекції, аутоімунних захворювань (ревматоїдного артриту, васкуліту, системного червоного вовчаку), а також порушення обміну речовин, алергічної реакції, впливу на організм паразитів, токсинів або деяких ліків. Крім цього, спровокувати появу болю в м’язах здатне переохолодження, надмірне фізичне навантаження, тривале перебування в незручній позі (від міозиту часто страждають музиканти, водії, офісні працівники).
Також запалення іноді пов’язане із загальним психічним станом людини, оскільки стрес формує захисні реакції організму, зокрема й м’язову напругу.
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ
Для будь-якого типу міозиту характерні локальні ниючі болі, що відчутно посилюються при пальпації та рухах, які спричиняють скорочення запалених м’язів. Як наслідок захисної напруги м’язів із часом виникає обмеження рухливості суглобів і розвивається м’язова слабкість, аж до атрофії.
При тривалому запаленні в м’язах часто утворюються болючі тригерні точки — локальні ущільнення. Спочатку це просто наслідки м’язового спазму, але згодом у тканинах відбуваються зміни та формуються фіброзно-м’язові вузлики.
Гостра форма міозиту протікає з яскраво вираженою симптоматикою: сильним пульсуючим болем, ознобом, набряком і почервонінням у місці запалення, невеликим підвищенням температури тіла. При хронічній формі періоди загострення чергуються із затиханням чи навіть повним зникненням симптомів.
Додаткові прояви залежать від локалізації патологічного процесу.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Міозит досить важко діагностувати, оскільки його симптоми схожі з багатьма іншими патологіями, — застерігає Наталія Герасименко. — Тому для точної діагностики зазвичай потрібна низка обстежень і консультація кількох фахівців — ревматолога, невролога, травматолога, інфекціоніста. Для лікарів важлива інформація про хронічні захворювання, спосіб життя та спадковість пацієнта, ліки, які він приймає, й перенесені травми, тому що будь-який з цих факторів потенційно здатний спровокувати розвиток хвороби. З обстежень призначають УЗД, рентгенографію, КТ чи МРТ ураженої ділянки, електроміографію з метою оцінки функції м’язів, аналізи крові.
Метод лікування міозиту залежить від його виду та причини розвитку. При інфекційних формах призначають антибіотики, противірусні, протигрибкові препарати. Аутоімунні ураження вимагають придушення імунітету, гормонального лікування; при токсичній природі міозиту необхідно максимально обмежити контакт організму з отруйною речовиною. Крім того, для лікування патології застосовують протизапальні мазі та гелі, міорелаксанти, вітаміни групи В, лікувальний масаж, фізіотерапію.
Також рекомендована дієта з невисокою калорійністю, але достатнім вмістом легкозасвоюваного білка, кальцію та вітаміну Д, дотримання питного режиму. Поза періодом загострення показані вправи лікувальної фізкультури, їзда на велосипеді, плавання, ходьба на довгі дистанції.
ПРОФІЛАКТИКА:
- не сидіть і не стійте довго в незручному положенні;
- дотримуйтесь помірності при фізичних навантаженнях;
- уникайте травм і переохолодження;
- загартовуйтесь, займайтеся гімнастикою, плаванням, робіть вправи на розтяжку;
- відмовтеся від шкідливих звичок і фаст-фуду;
- періодично робіть розминку при сидячій роботі;
- своєчасно лікуйте застудні захворювання;
- раз на пів року приймайте курс вітамінів.
Ірина КАДЧЕНКО.
