Росте розкішний кущ жимолості. Але майже не плодоносить. Гадала, тільки в мене така проблема. Але всі, кого питаю, скаржаться на відсутність плодів. Та й у продажу їх чомусь не бачу. Чого не вистачає цій культурі? Також хочу запитати, чи можна вирощувати її з кісточки?
Оксана ЛЕВАНДОВСЬКА.Запорізька обл.
Особлива цінність жимолості – в ранньому достиганні ягід та високому вмісті вітамінів. А ще вона надзвичайно зимостійка (витримує до мінус 40 і навіть 50 градусів). Квіти без ушкоджень можуть пережити пізні весняні заморозки до мінус 8 градусів.
ЧОМУ НЕ БУЛО ПЛОДІВ?
Цього року на погане зав’я зування плодів скаржилось чимало садівників через холодну та дощову весну, а відтак і відсутність комах-запилювачів. Крім того, при самозапиленні жимолость майже не дає врожаю, тому необхідно вирощувати в саду не менше 2–3 сортів, що зацвітають одночасно. І про це, на жаль, продавці зазвичай не попереджають. Ну і, звісно, велике значення має якість садивного матеріалу. Купувати краще 1–2-річні саджанці у контейнерах.
ЯК СФОРМУВАТИ КУЩ
Плодоносить жимолость на приростах попереднього року, на 2–3 рік. Та й росте перші роки досить повільно, бо нарощує кореневу масу. Є у жимолості ще одна особливість, яка не на користь плодоношенню – велике пагоноутворення. Короткі пагони швидко загущують крону, знижуючи врожай та погіршуючи якість ягід. Тому необхідне правильне обрізування кущів. Перше роблять одразу після посадки саджанців на постійне місце. На кущі залишають 3–5 сильних пагонів, а решту слабких вирізають.
Надалі протягом перших 5–6 років достатньо вирізати сухі та поламані гілки. У рослин, старших 12–15 років, потрібно вирізувати старі пагони та замінювати їх молодими й сильними. Таким чином посилиться однорічний приріст і продуктивність рослин. Припустиме й радикальне омолоджуюче обрізування, зовсім старі кущі повністю вирізають під корінь. Після цього рослини швидко відновлюються.
ЧОГО ВОНА ХОЧЕ
Загалом рослина дуже невибаглива до умов утримання, зокрема й складу ґрунту. Тому може рости навіть на бідних ґрунтах. Негативно реагує на надмір вологи, але любить достатнє зволоження. Ділянок потребує рівних, добре освітлених, але витримує і легкий затінок. Кущі після поливу розпушують дуже обережно, поверхнево, оскільки корені залягають неглибоко. Жимолость буде вдячна за підживлення, але не раніше ніж через 2 роки після посадки.
Рано навесні її підживлюють азотними добривами, влітку – калійними та фосфорними. У липні після плодоношення жимолость можна підживити розчином нітрофоски та нітроамофоски (25–30 г на 10 л води).
Хворобами та шкідниками культура уражується рідко. У саду хорошими сусідами для неї будуть барбарис та чорна смородина. Непоганими – вишня, яблуня, слива. А от сусідства абрикоса, черемхи та горіха варто уникати.
ОСОБЛИВОСТІ ПЛОДОНОШЕННЯ
Достиглі плоди дуже швидко опадають. Тому збирати жимолость потрібно вчасно, інакше можна втратити більшу частину врожаю. Зарадить підстеляння під кущ поліетиленової плівки чи тканини. Хоча є сорти, які не осипаються, наприклад, Аврора. Дуже смачні ягоди у сорту Спокуса. Плоди жимолості легко пошкоджуються, тому укладають їх у невелику посудину тонким шаром. Довго не зберігаються, відтак треба одразу переробляти.
ЧИМ КОРИСНА
У ягодах жимолості міститься багато біологічно активних речовин, глюкоза, фруктоза, велика кількість вітаміну С, йод, фосфор, залізо, мідь, марганець. У народній медицині ягоди жимолості використовують при розладах травлення, хворобах печінки і жовчного міхура, серцево-судинних захворюваннях, як сечогінний і бактерицидний засіб, при ожирінні. Ягоди сушать, перетирають із цукром, готують варення, домашні вина та лікери, варять сік і компот.
Іван СИМАКОВ, садівник.
