РОЗМНОЖУЄМО НАСІННЯМ, ЖИВЦЯМИ, САДЖАНЦЯМИ
Найбільш поширені 2 види шовковиці: біла та чорна. Саме остання найчастіше вирощується у наших садках. А ось білу вирощують переважно через листя, яким годують шовковичних хробаків.
Любить теплі, добре освітлені місця з суглинистою або супіщаною землею. Посухо- і зимостійка. Шовковицю можна розмножити з насіння, поростю, зеленими живцями, щепленням. Насіння висівають навесні або під зиму. Однак при насінному розмноженні сортові властивості не зберігаються. Легко розмножити зеленими живцями. Їх нарізають на початку літа з пагонів річного віку, довжиною 12–15 см, залишивши на них пару листочків. Укорінюють у тепличці в суміші піску та торфу. Укорінюваність висока. Щепити шовковицю можна будь-якими способами, але найчастіше застосовують окулірування.
Саджанці висаджують навесні або восени, у добре освітлених, захищених від вітрів місцях. У посадкову яму вносять 2–3 відра перегною або компосту, 60–80 г суперфосфату та 40–50 г калійної солі або 150 г комплексного добрива. Усе ретельно перемішують із землею. Обираючи місце під посадку, врахуйте, що доросле дерево досить розлоге. До того ж, формує потужну кореневу систему, яка з часом може руйнувати фундамент будівель, що стоять поруч. Крім того, ягоди в період плодоношення можуть сильно забруднювати одяг та підошви взуття. Тому висаджувати шовковицю поблизу входу в дім чи доріжок – не найкраща ідея. Можна висадити в кутку саду, а ще краще – за його межами.
Деревина шовковиці цінується у промисловості, з неї виготовляють меблі та музичні інструменти. Вона надзвичайно красива і настільки міцна й тверда, що може навіть замінити дуб.
ДОПОМОЖЕ ПРИ БЕЗСОННІ ТА СТРЕСАХ
Плоди містять багато цукрів, вітамінів (С, В, Р, К, Е), а також фосфор, магній, калій, натрій, кальцій, залізо, селен, цинк, мідь, пектинові та дубильні речовини. Завдяки високому вмісту заліза вони чинять позитивний вплив на кров і особливо цінні при анемії. А також – при серцево-судинних хворобах, гіпертонії. Ягоди мають сечогінну дію та стимулюють жовчовиділення, нормалізують обмін речовин. Завдяки високому вмісту вітамінів групи В добре впливають на нервову систему, рекомендуються при безсонні і стресах. І хоча вживають переважно свіжими, з них можна готувати варення, компоти, вино. Свіжі плоди довго не зберігаються, однак чи знали ви, що їх можна висушити? Шовковиця достигає нерівномірно та швидко осипається. Аби простіше було збирати врожай, під дерево підстеляють поліетилен або полотно.
Цінними є не лише ягоди шовковиці, а й листя, корені та кора. Настій листя є загальнозміцнювальним засобом, застосовується при підвищеній температурі, застудах, як відхаркувальне, він очищує кров та зміцнює судини. Кора чинить ранозагоювальну дію, застосовується при хворобах органів дихання, гіпертонії, для зміцнення імунітету. У подрібненому вигляді її використовують для приготування мазей при забиттях, саднах, порізах. Кору коренів корисно вживати при гіпертонії.
ДЕРЕВО МОЖНА СТРИГТИ
Окремо слід сказати про декоративні властивості шовковиці, адже це дерево легко переносить стрижку і може мати безліч форм. Так, бувають плакучі, кулеподібні, пірамідальні і навіть карликові форми. Дерево стійке до забруднення повітря, а тому є цінним для вирощування у містах. Із шовковиці можна створювати чудові живоплоти.
Шовковиця є дводомною вітрозапильною культурою, але зустрічаються й однодомні екземпляри, у яких на одному суцвітті є жіночі та чоловічі квітки. Якщо у вас росте неплодоносне дерево, на нього можна щепити живець із плодоносної шовковиці. Краще щепити одразу кілька живців.
До речі, у столичному Ботанічному саду імені Гришка росте Тарасова шовковиця, під якою Кобзар малював пейзажі з Видубицьким монастирем. За підрахунками вчених, їй близько 500 років.
Іван СИМАКОВ, садівник.
