«Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько». Так казав ще мій батько, так тепер часто кажу і я. Бо без того, щоб добряче попітніти, гарних врожаїв не отримати. Настає час посадки картоплі. Я виробила власні правила і хочу поділитись із читачами улюбленої газети.
ПРОТРУЙНИКИ
Для захисту від колорадського жука, дротяника та інших шкідників користуюся протруйниками. Перелічувати всі не буду, бо у вашому регіоні можуть продаватися одні, а не бути інших. Тому просто цікавтеся у перевірених продавців, що ті порадять. До того ж, є чимало препаратів вітчизняного виробництва, дешевших, але не гірших за відомі закордонні. Так я колись відкрила для себе вітчизняний Антихрущ. Одне слово, хороший продавець підкаже, що потрібно. Ну і, звісно, уважно читайте інструкції з використання.
Є важливі нюанси. Приміром, після обробки молоду картоплю можна вживати не раніше, ніж через 50 днів після посадки (краще через 60). Крім того, можливо, вашу картоплю треба захистити не лише від колорадського жука, а й від дротяника, хруща чи певних хвороб. Проти них також є препарати. Приміром, від фітофтори добре зарекомендували себе Ридоміл та Фундазол, яким обприскую бульби перед посадкою.
Усе це дозволить знизити витрати на численні обробки протягом сезону та запобігатиме зараженню бульб. Водночас слід розуміти, що рекомендовані для знезаражування препарати не впливають на інфекції всередині бульб, а лише запобігають їх появі. Тому так важливо протруювати та висаджувати лише повністю здорові бульби.
Забула додати! Не здає позицій і добре знана марганцівка, в розчин якої занурюють бульби на 30–40 хв. (1 г на 10 л води). Хоча, звісно, значно поступається промисловим препаратам. З цією ж метою використовується і мідний купорос (10 г на 10 л води).
ПРАВИЛЬНА ОБРОБКА БУЛЬБ
Хімічними препаратами робити це слід перед посадкою, оскільки період їх захисної дії обмежений. Місце обробки має бути добре провітрюваним і захищеним від вітру. Поблизу не повинно бути дітей та тварин. Спочатку застеляю поверхню поліетиленом, потім в один шар викладаю пророщені бульби, щоб розчин потрапив на кожну. Об’єм препарату визначаю залежно від рекомендацій на упаковці. Можна залити його в обприскувач або скористатись ручним пульверизатором. Бульби треба рясно змочити. Якщо немає достатньо місця, розчин можна залити у відро. Картоплю кладу в сітки та занурюю у протруювач. Потім складаю на плівці. Після обробки має висохнути.
Важливо пам’ятати про правила особистого захисту: не використовувати для обробок посуд, який застосовується у харчових цілях. Під час роботи не можна вживати їжу та курити. У разі потрапляння розчинів на слизові їх потрібно ретельно промити. Працюють у спеціальному одязі, рукавичках, респіраторі та захисних окулярах.
ПОЖИВНІ ТА ДЕЗІНФІКУЮЧІ РОЗЧИНИ
На 10 л води – 60 г суперфосфату, 40 г сечовини, 10 г борної кислоти, 1 г марганцівки та 5 г мідного купоросу.
Аби підвищити врожайність картоплі, можна обробити її перед посадкою таким розчином: на 10 л води – по 40 г азотних добрив, калійної солі та суперфосфату.
ЩО ПОКЛАСТИ В ЛУНКУ
Наприклад, жменьку попелу, якого не любить колорадський жук, або лушпиння цибулі. До речі, в розчині золи (1 кг на 10 л води) картоплю можна замочити перед посадкою або змочити бульби водою, а потім обваляти в золі.
ДЕЩО НАОСТАНКУ
Також раджу висаджувати поряд із картоплею рослини, що відлякують жука: часник, коріандр, календулу. Аби насінні бульби були здоровими й мали хороший імунітет, їх потрібно також озеленювати. Це можна робити восени та навесні, але краще все ж восени, бо озеленена картопля краще зберігається взимку (нагадаю, в їжу таку вживати не можна).
Іванна СИЛКА. Рівненська обл.
