Після Великодня впродовж Світлого тижня християни діляться радістю Воскресіння Христового із нині сущими рідними і близькими, аби наступної неділі, що має символічну назву – Антипасха, так само розділити її зі спочилими. Проводи – так називають у нас ці поминальні дні, коли вірні після служби Божої зазвичай масово навідують місця упокоєння рідних і близьких.
У кожній місцевості, а у великих містах – і на різних цвинтарях, існують з року в рік визначені поминальні дні, які можуть припадати й на наступні дні тижня, аж до вихідних. Це пов’язане із бажанням людей встигнути «провідати» похованих на різних цвинтарях близьких. Неодмінна традиція такого дня – спільна
молитва на чолі зі священниками біля церкви чи хреста (в центрі чи на вході до кладовища), після якої отці традиційно обходять весь цвинтар, зазвичай звершуючи молитви на могилах, куди їх попросили підійти люди. Більшість після цього спільно поминає спочилих просто біля могили, нерідко роздаючи за упокій цукерки чи інші солодощі.
Так було дотепер, але як бути цього року, коли країна перебуває на карантині? Маємо-бо як законослухняні громадяни взяти до уваги вказівки держави, а як ревні християни – зважати на рішення наших церковних ієрархів.
ПЕРЕНЕСТИ ПОМИНКИ НА ЗЕЛЕНУ СУБОТУ
«Відвідання священнослужителями і мирянами кладовищ у поминальні дні після Великодня та звершення на них заупокійних молитов перенести на Троїцьку батьківську поминальну суботу (6 червня 2020 р.)» – таке рішення Священного Синоду ПЦУ стосується всіх парафій по областях.
Про закриття кладовищ у поминальні дні і перенесення їх у столиці за рішенням комісії з надзвичайних ситуацій на 6 червня повідомив мер міста Віталій Кличко. За його словами, наразі доступ до кладовищ Києва буде відкрито лише для поховань.
Сподіваємося, ви приймете мудре рішення. Й пам’ятаймо, що найголовніше для спочилих – наша молитва!
ПОМИНАЄМО ВДОМА
Як пом’янути дорогих нам людей удома? Помолімося за них на Проводи чи й на Радуницю (28 квітня). Це найважливіше, що можуть зробити живі для спочилих. Заздалегідь напишіть список імен, як на поминальну суботу, щоб нікого не забути. Згадаймо в молитві й тих християн, які віддали своє життя за Україну. Напередодні, у Світлу суботу, можна буде вписати ці імена до заупокійної онлайн-записки, подавши її через інтернет, аби згадали в церкві; такі можливості під час карантину пропонують усе більше великих храмів ПЦУ і УГКЦ. Дехто зможе через гаджети чи ТВ приєднатися онлайн до недільної служби своєї Церкви 26 квітня, у визначений час згадавши своїх спочилих.
А хтось, у приватному порядку (що не заборонено) навідавшись до храму в час поза службами, може й замовити поминання за когось особливо дорогого – на 40 днів, півроку чи рік.
Якщо ж запалите вдома перед іконою свічку чи лампадку, ваша особиста заупокійна молитва (знайдіть її текст у молитовнику!) набуде особливої урочистості. Потім можна пообідати разом із домашніми, і це буде поминальна трапеза, під час якої теж можна згадати за столом дорогих людей.
ЗБЕРЕЖІТЬ ПАМ’ЯТЬ РОДУ
Якщо хтось у родині має сучасний телефон чи комп’ютер, то можна й поділитися спогадами та емоціями з іншими рідними чи близькими. Згодом за бажання чом би не перегорнути старі фотоальбоми. А хтось із молодших, зацікавившись власними предками, можливо, захоче й записати спогади старших про коріння свого роду – цього дня й це буде доречним. Розкажіть і своїм найменшим членам родини про тих, кого вони не застали, обираючи світлі, позитивні моменти з життя предків. І тоді цей день може стати одним із емоційно найтепліших за час цього довгого карантину. І душі наших найрідніших спочилих будуть втішені.
Ольга ГОЙДЕНКО.
