Свербіння без видимих ознак ураження шкіри — доволі поширений дерматологічний симптом. Він може свідчити про наявність або розвиток багатьох захворювань внутрішніх органів.
Наприклад, про негаразди в печінці (хронічний гепатит, первинний біліарний цироз, склерозивний холангіт, закупорювання каменем або пухлиною великої жовчної протоки, дуоденального сосочка), ниркову недостатність, рак головки підшлункової залози, лімфому, лейкози, алергічні реакції, дисбактеріоз, анемію, еритремію (справжня поліцитемія, хвороба Вакеза) — прогресуюче захворювання, для якого характерні збільшення маси еритроцитів і часто одночасне підвищення кількості лейкоцитів і тромбоцитів. Свербіння може супроводжувати й ендокринні розлади — такі як гіпертиреоз, гіпотиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, карциноїдний синдром.
Свербіння без первинних шкірних висипань іноді виникає на пізніх стадіях вагітності. Таку побічну дію має і багато лікарських засобів, зокрема барбітуратів та з групи так званих негормональних протизапальних препаратів (ацетилсаліцилова кислота, парацетамол, деклофенак, ібупрофен, індометацин тощо). Свербіння нерідко супроводжує різноманітні неврологічні, психогенні розлади, як-от: абсцес, інфаркт, пухлина мозку, розсіяний склероз, психози, депресивні стани, психоемоційне збудження.
Щоб позбутися такого різновиду свербіння, слід виявити причину, тобто основне захворювання. З цією метою можуть знадобитися зусилля багатьох лікарів-фахівців, а не лише дерматолога.
Так зване старече свербіння, що дошкуляє особам після 60 років, найчастіше –зумовлене зневоднюванням шкіри, розвитком атеросклерозу тощо.
Симптоматично, на деякий час зняти свербіння, найчастіше допомагають ентеросорбенти (активоване вугілля, ентеросгель), лікарські засоби для поліпшення діяльності печінки, зокрема есенціале, препарати урсодезоксихолевої кислоти, силімарину (карсил, дарсил, витяжки з розторопші плямистої). Зовнішньо застосовують розчини саліцилової кислоти, анестезину (приміром, меновазин), тимолу, димедролу, мазі з вмістом флуоциноніду (кремген), флуоцинолону (синафлан), флуметазону (лоринден). Ефективними є внутрішньом’язові ін’єкції (раз на 10 днів) гормонального препарату флостерон, що використовують у ортопедії при артрозах. З-поміж засобів фітотерапії для змащування можна застосувати лимонний сік, олію розмарину, лаванди, чайного дерева. На ніч доцільно приймати заспокійливі, снодійні препарати.
Отже, за відсутності явних ознак ураження шкіри потрібно шукати причину в системному захворюванні або у впливі лікарських препаратів, дії зовнішніх алергенів.
Катерина БЕЗВЕРШЕНКО, лікар-дерматолог, кандидат медичних наук.