Від нестерпних звуків – вибухи та артобстріли, якими супроводжується ця жахлива війна, страждають усі. І цивільні, опиняючись у епіцентрі надгучних децибел, і військові, яким доводиться бути в окопах під постійним обстрілом з усіх видів артилерії.
– Слухова система не здатна самостійно зменшити величину звукової хвилі та послабити її вплив на барабанну перетинку, – розповіла отоларинголог Катерина ХАРЧУК (на знімку). – Бо тимпанічний рефлекс не встигає спрацювати, щоб захистити вуха від раптового гучного звуку вибуху чи обстрілу. До слова, гучний удар грому не є раптовим для вух, бо еволюційно рефлекс встигає убезпечити за мілісекунди. Якщо безпечний для вух рівень шуму – до 85 дБ (приміром, пилосос має 80 дБ на відстані до 50 см), то під час бомбардувань та обстрілів важкою артилерією (140–220 дБ) слухова система зазнає руйнівного впливу.
Все залежить від того, на якій відстані і якої сили стався вибух. Може пошкодитися барабанна перетинка, розвинутися запалення, а також порушитися робота внутрішнього вуха. Захист слуху є надважливим, адже відновити його, усунути вушний шум (тинітус) та важку реакцію на високі звуки (гіперакузія) інколи просто неможливо.
Тому, якщо немає індивідуальних методів захисту (затички для вух, навушники з шумопоглинанням, шолом із вмонтованими активними навушниками), під час раптового гучного звуку потрібно прикрити вуха максимально щільно долонями, охоплюючи всю вушну раковину. Відвернутися від джерела звуку (або лягти на землю ногами в напрямку епіцентру вибуху) і відкрити рот (це допоможе вирівняти тиск зовнішнього середовища й середнього вуха та зменшить контузійний вплив). Але ж у стані шоку і раптовості навіть це зробити непросто.
ЧИ МОЖЕ СЛУХ ВІДНОВИТИСЯ
Люди після перебування під обстрілами часто недочувають. За словами Катерини Харчук, унаслідок нетривалої дії звуків великої гучності слух може повністю повернутися через декілька годин, якщо ж зберігається закладеність вух – мерщій до лікаря.
Пацієнти, які зазнали впливу ударної вибухової хвилі або надгучних звуків, скаржаться на однакові симптоми: різке зниження слуху, шум у вухах, нерозбірливість мови, підвищену дратівливість, відчуття важкості в голові, головний біль. Крім того, відзначають, що вже у спокійному місці, де немає вибухів, були флешбеки (мимовільні рецидивні спогади пам’яті про травматичні події) – вибухи «лунають» у голові, особливо під час пробудження. Лікарка пояснила це неврологічною симптоматикою: організму потрібен час на реабілітацію та адаптацію.
АКУТРАВМА ТА КОНТУЗІЯ
Серед суттєвих пошкоджень слухової системи вирізняють акутравму, яка є досить частою при загальній комбінованій травмі організму під час контузії. Коли людина чує звук понад 120 дБ, центр слуху – внутрішнє вухо – піддається акустичній (звуковій) травмі. Чутливі волоскові клітини часто не справляються з таким навантаженням і починають відмирати, що може призвести до глухоти. Уражуюча дія звуку певною мірою залежить від індивідуальних і вікових особливостей людини.
Під час війни складно назвати точну кількість людей, які зазнали контузії (від ударної хвилі, вибуху або удару людини об землю), через те, що ця травма здебільшого стосується ураження нервової системи, яке не завжди відразу діагностують. Контузія супроводжується множинними забиттями всього організму. Серед симптомів є часткова або повна втрата слуху, розрив барабанної перетинки, кровотеча з вух.
ДІАГНОСТИКА
Діагноз встановлюють шляхом перевірки порогів слуху, рефлексів, обстеження середнього внутрішнього вуха – це мовна та тональна аудіометрія, імпедансометрія тощо. Процедури безболісні та швидкі. Для більш детального обстеження використовують МРТ, КТ. Паралельно йде консультація невролога, психолога, які допомагають відновити баланс і психологічний статус пацієнта.
Проблема слуху після війни, без сумніву, буде розповсюдженою, вважає Катерина Харчук. А ми маємо його берегти як великий дар і добре чути про бажану Перемогу! Тому звертайтеся по діагностику, щоб вчасно розпочати лікування.
Людмила ОПАНАСЕНКО.
