Якщо вранці ви прокидаєтеся з головним болем і напруженими лицьовими м’язами, а зуби стали реагувати на солодке та холодне — це може свідчити про те, що ночами вас мучить зубний скрегіт – бруксизм. «Порадниця» розібралася, чому виникає ця патологія та якими ускладненнями загрожує.
НАЙЧАСТІШЕ ТУРБУЄ ВНОЧІ
— Бруксизм — це спазм жувальних м’язів, що супроводжується мимовільним стисканням щелеп та їх інтенсивним рухом відносно одна одної, — пояснює стоматолог-терапевт Наталія ГОЛОВНЯ. — При цьому можуть виникати тертя, стукіт, клацання, скрип і скрегіт зубів. Більшість пацієнтів бруксизм турбує переважно уві сні, рідше — вдень.
Здавалося б, якщо людина скрегоче зубами лише вночі та навіть не помічає цього, в чому проблема? Але регулярні напади бруксизму можуть спричиняти зубний і головний біль, передчасне стирання емалі, пошкодження металевих і керамічних коронок, розхитування зубів, проблеми зі скронево-нижньощелепними суглобами (СНЩС), пародонтит. Тому залишати поза увагою прояви хвороби не можна.
Загалом бруксизм — досить поширена патологія: від зубного скреготу страждають до 15 відсотків дорослих та близько 30 — дітей.
ПРИЧИНИ
За словами фахівчині, причини, які провокують виникнення бруксизму, до кінця не вивчені. Виділяють кілька груп факторів ризику, що належать до різних галузей медицини. Так, згідно з психологічною теорією, розвитку захворювання сприяють сильні емоційні потрясіння, тривала нервова напруга, підвищена тривожність, розлади особистості. Всі ці стани спричиняють мимовільні скорочення жувальної мускулатури й скрегіт зубами, оскільки стискання щелеп — характерна реакція організму на стрес, спосіб позбутися накопиченої внутрішньої напруги.
Друга група причин — це патології центральної та периферичної нервової системи, для яких також характерні судоми, розлади сну, тремор кінцівок та інші неврологічні порушення. Бруксизм часто виникає в людей із хворобою Паркінсона, епілепсією, енурезом, ураженням трійчастого нерва, захворюваннями хребта. Також скрегіт зубами може стати наслідком прийому нейролептичних препаратів.
Зрештою, винуватцями розвитку бруксизму бувають патології та аномалії зубощелепної системи: неправильний прикус, скупченість зубів, артрит СНЩС, погано підібрані зубні протези, пломби або брекет-системи. У цих випадках жувальне навантаження розподіляється неправильно й через перенапруження мускулатури з’являється скрип зубів.
Додаткові фактори ризику: патології лор-органів (хронічний риніт, аденоїди, викривлення носової перегородки), черепно-мозкові травми, прийом антидепресантів, шкідливі звички, наявність гельмінтів в організмі, зловживання кавою та жувальною гумкою, неправильне харчування.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Помітити в себе бруксизм у легкій формі майже неможливо, тому що напади відбуваються під час сну та тривають 10–15 сек. Дізнатися про наявність проблеми ви можете зі слів ваших близьких, які почули характерний скрип і скрегіт зубів, або ж припустити самостійно за такими ознаками:
- на зубній емалі з’являються тріщини та відколи;
- у різців стираються ріжучі краї;
- вранці відчуваєте сильну напругу жувальних м’язів;
- від постійного навантаження починається опущення ясен, оголюються шийки та навіть корені зубів;
- виникають больові відчуття при пальпації в ділянці СНЩС.
До непрямих проявів бруксизму лікарі також відносять часті головні болі та запаморочення вранці, постійну денну сонливість, підвищену чутливість різців та іклів, клацання, дискомфорт і болючість при жуванні та позіханні, біль і дзвін у вухах (наслідки запального процесу в суглобі).
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— Якщо ви підозрюєте в себе бруксизм, спочатку варто звернутися до стоматолога, — радить Наталя Головня. — Фахівець зазвичай здатний поставити діагноз на підставі скарг пацієнта та даних стоматологічного огляду, при якому спостерігаються характерні зміни: клиноподібний дефект, аномалії прикусу, травмування язика та слизової щік чи губ, порушення цілісності емалі або зубних конструкцій. При пальпації відчувається напруженість мускулатури обличчя, болючість у зоні СНЩС. Іноді призначають додаткові обстеження — рентген чи КТ суглоба для виключення артриту, електроміографію, полісомнографію. Для виявлення причини зубного скреготу та призначення терапії часто залучають інших вузьких фахівців — невролога, отоларинголога, гастроентеролога, психотерапевта.
Комплексне лікування бруксизму може включати прийом медикаментів (легкі снодійні та седативні засоби, вітаміни групи В, препарати магнію та калію), носіння захисних кап, масаж, фізіотерапію, психотерапевтичні методики.
Для профілактики захворювання важливо нормалізувати психоемоційний стан, уникати стресів, не перевтомлюватися, висиплятися, оздоровити раціон, позбутися шкідливих звичок, перестати зловживати жувальною гумкою, кавою та енергетичними напоями.
Ірина КАДЧЕНКО.
