Усі ми мріємо. Мріємо багато про що. Та неодмінно про щастя у колі близьких людей. Спершу — про кохання, потім — про дитину від коханої людини, згодом, коли дитина виросте, вивчиться, закохається в справжнього лицаря (принцесу) і створить власну сім’ю, — про те, як доля подарує нам онуків… Ми так добре це уявляємо, що навіть знаємо їхнє життя, і раптом… Раптом син каже, що йде на побачення — і не з принцесою, а з молодою жінкою, котра: нещодавно розлучилася, має дитину, на кілька років старша за нього… Наш казковий світ зруйновано. «Порадьте!» — волаємо слізно…
А й справді, що ж робити, коли син-одинак закохався не в таку, як вам мріялося? Найлегше одразу ж категорично сказати: «Ні, ні і ще раз ні! Тільки через мій труп! Або я, або вона! І запам’ятай: потім іще дякуватимеш мені!»
І нехай та жінка помучиться! Ще на початку XVIII сторіччя французький письменник Вовенарг зауважив: «…Люди зазвичай мучать своїх близьких під приводом того, що бажають їм добра». Отож такою реакцією ви нікого не здивуєте.
А якщо піти «нетрадиційним» шляхом? Спробувати знайти в поганій, на вашу думку, новині щось позитивне? Зацікавитися: йому син покохав ТАКУ?
Може, знайшов у ній риси, які цінує найбільше? А що він цінує, то це ж визначило ваше виховання, чи не так? Синові завжди подобалося те, що й вам? Може, й вам припаде до серця та, яку покохав син? А раптом вона — чудова людина? Замисліться: що, коли то його суджена?
Вона видається вам поганою, вас обсіли сумніви? Не нервуйтеся, не кричіть, не тисніть на сина, а поговоріть з ним віч-на-віч, поділіться своїми думками. Розберіться: річ у справжніх вадах молодої жінки чи в тих вадах, які ви хочете в ній відшукати? Може, ви ревнуєте? Це властиво мамам синів… Згадайте слова Жана Поля: «Лайкою досягається одна третина, любов’ю та поступками — все». Усміхніться! І нехай син спершу переконає вас, що кращої дружини йому не знайти, а потім — що невістка у вас буде хороша. Усе-таки то ж він вибирає собі дружину.
Звісно, син для вас завжди — ваша дитина, але поводьтеся з ним, як із дорослим чоловіком, якщо не хочете, аби він усе життя почувався безвідповідальним маленьким хлопчиком, іграшки (а також роботу, дружину) котрому вибирають батьки. То лиха доля.
Ви боїтеся «конфлікту поколінь»? То запропонуйте молодятам жити окремо.
Вона старша за вашого сина на чотири-п’ять років? Але ж нині таких пар багато! Психологи вважають припустимою і десятирічну різницю, якщо вона не вельми помітна зовнішньо. Із медичної літератури можна довідатися, що сексологи вбачають для молодих пар таку різницю навіть бажанішою за «традиційну» (коли чоловік старший). До того ж обранка сина вже навчилася бути
справжньою господинею. Вам не доведеться хвилюватися, що вона нічого не вміє. А ще вона завжди матиме стимул стежити за собою. І це буде приємно вашому синові. Поруч із нею він стане відповідальнішим (згадайте оте своє щоденне: «І коли ти подорослішаєш?»)
У його обранки є діти, а ви про таке й не гадали… Але ж і ваш син теж колись мріяв винятково про власних дітей! До речі, ви його таки непогано виховали, якщо його не лякають чужі діти і він збирається опікуватися ними (а не вимагає куди завгодно їх подіти). Ви мріяли поговорити, погуляти з онуками, мріяли виховувати їх або й попрохати допомогти вам? Усе це буде! Щоправда, ви не матимете змоги прати пелюшки і міняти памперси, адже ваші нові онуки виросли з них… Та хіба це найголовніше? Головне — як вони з вашим сином знайдуть спільну мову. Це може виявитися нелегким. А матеріальні труднощі? Чи вистачить снаги у вашого сина тягти такого непростого воза все життя? От про це і пропонуємо поговорити насамперед. І не зарікайтеся, будь ласка, що ніколи не полюбите, як рідних, невістчиних дітей. Якщо поміж сином і невісткою пануватиме злагода, — полюбите, будьте певні!
І ще одне. Статистика свідчить: у нас дедалі більше бездітних пар, єдиний вихід для яких — усиновлювати ЧУЖИХ дітей. А любити їх — як РІДНИХ… Спробуйте так полюбити своїх нових онуків!
Ви впевнені, що ваш син швидко покохає іншу? А якщо він однолюб? А раптом він узагалі потім не одружиться? Або одружиться з примусу і все життя вихлюпуватиме своє невдоволення на вас? Якщо ви ніколи не матимете не тільки онуків, а й невістки? Ви боїтеся, що його обранка розіб’є йому серце? В сина є ви, мати, яка завжди підтримає його. Але ви не можете захистити його від усіх на світі прикрощів. Біймося самі розбити синову долю, будуючи за нього його життя.
Із давніх-давен, шануючи батьків, в найщасливішу мить свого життя діти прохали їхнього благословення. Це вважалося запорукою щасливого шлюбу.
У наш час забуті звичаї відроджуються. Вочевидь, цього потребують і батьки, і діти… Тож нехай у вашій родині колись прозвучить синове: «Благословіть, мамо, тату!» І, як відгук, батьківське: «Благословляємо!» Відтоді ви матимете ще одну дитину — ДОНЬКУ.
НЕ РЕВНУЙТЕ СИНА ДО НЕВІСТКИ! Будьте об’єктивні, оцінюючи її. Спробуйте знайти в ній якомога більше позитивного. Погляньте на неї синовими очима — можливо, ваш погляд потеплішає? Це ЖІНКА, ЯКУ КОХАЄ СИН І ЯКА КОХАЄ СИНА. Поважайте право вибору своєї дитини! Постарайтеся благословити цей вибір.
А щодо рідних онуків… Багатодітні сім’ї вважають матеріальні труднощі відчутнішими при народженні перших трьох, аніж, скажімо, четвертої дитини: більшає клопотів, але старші діти допомагають, а люблячі дідусі-бабусі осторонь не залишаться. Так що маєте шанс щодо здійснення і цієї мрі. Дай вам Боже!
Ольга ВОЛИНСЬКА.
