Цей вазон не лише популярний, а й простий у догляді, легкий у розмноженні і цвіте фактично цілий рік. Тривалість його життя — близько року. Тому кущ треба оновлювати. Але завдяки простоті робити це просто.
Бальзамін має кілька народних назв. Одна з них — «Ванька мокрий», бо дуже любить вологу. А може, тому, що на краях листя виступають крапельки цукристої рідини. Ще одна назва — «вогник» — походить від того, що яскраві квіти бальзаміну і справді схожі на вогники. Цікава й англійська назва — «Busy Lizzie», тобто «старанна Ліза». Так англійці відзначають рясне та тривале цвітіння рослини великими квітами білого, кремового, рожевого, червоного, бузкового кольорів.
Розмножувати бальзамін дуже просто живцюванням верхівкових пагонів або насінням. Однак перший спосіб популярніший, бо повністю зберігає сортові ознаки. А насінням переважно отримують прості сорти.
Обрізування живців лише на користь бальзаміну. Адже тоді кущ стає більш компактним та пишним. Але занадто цим не захоплюйтесь, щоб не травмувати рослину. Живці зрізують 8—10 см завдовжки з 2—З міжвузлями й укорінюють у воді або вологому піску. Нижнє листя треба видаляти. Для кращого укорінення на кожен можна надягти целофан. Через 2 тижні живці укоріняться, а за 2—3 місяці молоді рослини можуть і зацвісти.
Насіння висівають у лютому—квітні. Проростає воно за 10—15 днів. Зацвітає молодий кущик зазвичай за 3—4 місяці. Для кращого проростання насіння перед висівом замочують у теплій воді або пророщують у вологій тканині. Потім висівають у вологий субстрат. Температура проростання насіння — 20—25 градусів. Насіння заробляють неглибоко. Посіви накривають склом або целофаном. Обов’язково треба стежити, щоб не було надмірного зволоження, інакше розсада може загинути. Тому поливати слід обережно.
Коли паростки сягнуть висоти 1,5 см, їх пікірують. За появи першого листочка розсаджують в окремі стаканчики. Як з’являться 5—9 листочків, верхівку пагона можна прищепити для кращого кущування.
Катерина ОКУНЬ.
