Якщо в кімнатах «гуляє вітер», ні про яке енергозбереження не може бути й мови. Такі «містки холоду» часто утворюються у дверних шпаринах та віконних щілинах, через які втрачається 15-40% тепла. Усунути їх просто. Допоможе в цьому ущільнювач. Залежно від інтер’єру його можна підібрати різних кольорів, зокрема й прозорий. Він може бути виготовлений із силікону, гуми, пластику, ПВХ, поліуретану, поролону.
Гумові ущільнювачі підходять для вхідних дверей. Вони еластичні, легко відновлюють форму після стиснення, не бояться перепадів температури, стійкі до впливу вологи. Довговічні, можуть слугувати кілька років. Гуму для них часто роблять пористою, що посилює її теплоізоляційні властивості.
Силіконові дещо поступаються за своїми характеристиками, але також еластичні, швидко відновлюються після деформації, не бояться вологи, тож підходять для приміщень із підвищеною вологістю, екологічно безпечні, строк їх служби – кілька років. Найчастіше їх застосовують для міжкімнатних дверей.
Поролонові найдешевші, але й найменш довговічні. Слугують один сезон, непридатні для вхідних дверей, особливо металевих. Теплоізоляційні характеристики поролону також низькі. Можна виготовити ущільнювач, обгорнувши поролон дерматином – так він слугуватиме довше.
Ущільнювачі мають різний переріз. Профіль – прямокутний (гума, поролон) або різних форм, які при стисканні можуть заповнювати щілини різного розміру та набувати будь-якої форми. Так, профіль перерізом С, І розрахований на маленькі щілини (до 1 мм); Е, V – для щілин до 3 мм; Р – середніх (3-7 мм); D – глибоких щілин (до 11 мм).
Щоб визначити товщину щілин, користуються старим способом, який «Порадниця» вже описувала, але нагадаємо. У шматочок поліетилену загортають пластилін, уставляють між коробкою та полотном дверей і щільно зачиняють. Відчинивши двері, отримаєте уявлення про розмір щілини.
Ущільнювачі найчастіше бувають самоклейкими, коли на одну зі сторін нанесено клейку речовину, захищену паперовою стрічкою. Можуть також кріпитись на саморізи або з допомогою металевого профілю. Перш ніж наклеювати самоклейкий ущільнювач, поверхню очищують від бруду та знежирюють. Ущільнювач можна кріпити на раму, стулку, двері або дверну коробку. Вимірюють потрібну довжину і наклеюють його на поверхню, поступово видаляючи захисний шар, не розтягуючи його. Щільно й рівномірно притискують до основи.
Бувають також врізні ущільнювачі, які вставляють у спеціально передбачений
Пазові ущільнювачі найбільш міцно кріпляться до дверної коробки. Зараз з’явилася новинка – магнітні ущільнювачі.
Наявність ущільнювача сприяє не лише утепленню, а й підвищенню звукоізоляції. І, що важливо, захищає двері та вікна від ударів, а отже, від пошкоджень. Також ущільнювачі запобігають потраплянню всередину приміщення сторонніх запахів та вологи. Хороший ущільнювач має забезпечувати надійну амортизацію дверної стулки під час закривання. Загалом якісне ущільнення знижує ступінь зношення всієї конструкції.
Щоб перевірити герметичність ущільнювачів, їх злегка стискують. Якщо матеріал одразу відновлює форму, отже, герметичність задовільна. Що ущільнювач м’якіший та еластичніший, то краще набуватиме потрібної форми після стискування і тривалішим буде термін його служби. Занадто тонкий профіль не забезпечує герметичність, а товстий ускладнює закриття вікон та дверей. Зазвичай термін служби більшості ущільнювачів (за винятком поролонових) не перевищує 10 років. Час від часу їх міняють.
Василь ГЕРАСИМОВ, інженер.
