ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ
Препарати глоду застосовують передусім при розладах серцевої діяльності. Зокрема, при серцевій недостатності після виснажливих хвороб, при запамороченні, нервових розладах, стресових станах. Глід посилює скорочення серцевих м’язів, не спричиняючи при цьому перевтоми, вирівнює ритм серця, усуває тахікардію й аритмію, понижує збудливість центральної нервової системи, покращує кровообіг у судинах мозку.
Також його використовують при порушеннях сну, алергічних проявах, обмінних поліартритах, у початковій стадії гіпертонічної хвороби. При атеросклерозі глід знижує рівень холестерину в крові, а ще помічний при застудах. Із обережністю препарати глоду приймають гіпотоніки. У будь-якому разі слід проконсультуватися з лікарем.
Щоб приготувати відвар, потрібно ст.л. плодів залити склянкою (200 мл) окропу та настоювати на водяній бані 15 хв. Потім відвар процідити, а залишок віджати. Пити теплим по 100 мл за 30 хв. до прийому їжі тричі на добу.
Для приготування настоянки 150 г плодів розминають товкачиком. Отриману масу заливають 1 л горілки чи спирту. Міцно закупорюють і настоюють у темному місці 3 тижні.
Відомий український травознай Є.Товстуха у книзі «Кришталева чара» пропонує такий рецепт глодового напою з материнкою. 200 г свіжих плодів глоду колючого заливають 3 л води, кип’ятять 10 хв. на малому вогні, настоюють 4 год., фільтрують, доводять до об’єму 3 л. 100 г сушеної трави материнки звичайної заливають 3 л окропу, настоюють 4 год., фільтрують, доводять до об’єму 3 л.
Рецептура напою: відвару плодів глоду колючого — 3 л, настою трави материнки звичайної — 3 л, меду ранньовесняного — 2 кг, спирту 96-відсоткового — до 10 л. Вживають по 1—4 ст.л. 3—4 рази на добу за 30 хв. до прийому їжі. Людям, які не переносять мед, у напій його не додають.
До речі, Є.Товстуха зауважує, що секрети приготування цього напою століттями приховували відьми, чародії, знахарі, ворожбити.
Якщо такий об’єм для вас завеликий, можна приготувати частину порції. Для приготування цілющих напоїв використовують не лише ягоди, а й сушені квіти та листя глоду колючого.
РОЗМНОЖЕННЯ
Глід — рослина дуже корисна, декоративна, чудовий медонос, а до того ж ще й газостійка. При посадці глоду варто пам’ятати кілька речей.
По-перше, це довгожитель, для якого і 100 років — не вік! По-друге, рослина розвиває дуже потужну й глибоку кореневу систему. Для отримання щедрих врожаїв бажано висадити 2—3 кущі, так будуть краще запилюватись.
Із насіння виростити глід непросто, бо воно має дуже тверду оболонку. Висіяне восени дасть сходи лише через 1,5—2 роки. Та й схожість не перевищує 50 відсотків. Тож насіння обов’язково потребує стратифікації.
Живцями глід теж розмножується складно, бо вони погано вкорінюються. Відтак найпростіше — купити готовий саджанець. Висаджувати краще в березні, до початку сокоруху.
До складу ґрунтів глід не надто вимогливий. Зимо- та посухостійкий, світлолюбний. Посадкову яму готують завширшки 50—80 см та завглибшки 40—50 см. На дно укладають шар дренажу. Після посадки пристовбурне коло поливають і мульчують торфом або перегноєм шаром 3—5 см. Надалі глід кожні 3—4 роки підживлюють перегноєм (15—20 кг на кущ) або розчином коров’яку (1:10), це значно підвищує врожайність.
ЯКИЙ ОБРАТИ
За цілющими властивостями найціннішими є три види глоду — колючий, криваво-червоний і п’ятиматочковий.
З декоративних видів приголомшують сорти Пауль Скарлет і Тобо. З безколючкових варто виділити сорт Китайський, який, окрім того, має досить крупні плоди. Ціна саджанця — від 250 грн.
Рослину можна формувати у вигляді куща, залишаючи 5—6 основних гілок. Дуже ефектний вигляд має і у формі штамбового деревця. З глоду виходить чудовий живопліт. Він легко переносить стрижку та формування.
Глід нерідко уражують шкідники та хвороби, тож потребує регулярного захисту.
