Ці слова легендарний, улюблений мільйонами грузинський співак, автор пісень, кіноактор, 83-річний Вахтанг Кікабідзе сказав у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну: «Якби я був хоча б на 20 років молодшим, я бився б, був би в Україні. Я добре стріляю… Це кажу від щирого серця! Я українець власним мозком, і за ці дні війни став у 10 разів більшим українцем, ніж був. Я вас усіх дуже люблю, дорогі брати й сестри. Бажаю щастя, мирного життя з піснею та відновленням країни».
Він завжди бажав нам миру і добра. Адже Україна в його серці – вже багато років. Особливо ж переймався її долею під час Революції Гідності, й коли згодом росія анексувала український Крим, і коли захоплювала схід країни. Не мовчав, ставав на наш захист. (Мав і має принципову позицію щодо росії, відколи та в 2008 році напала на його рідну Грузію). Не раз бував із концертними турами в Україні – зокрема присвяченими пам’яті героїв Небесної сотні, річницям звільнення територій сходу від незаконних збройних формувань.
«Мені було дуже важливо там виступати», – скаже на нашій порадницькій гостині, на яку запросили його відразу після таких кількох концертів на сході у 2019-му. А нині артист збирається з концертами на підтримку України до Ізраїлю. Йому важливо все, що стосується нашої країни. Тому й так щиро, так небайдуже відгукнувся на біду, з якою прийшли до нас рашисти 24 лютого. Цинізмом вважає називати їх вторгнення в незалежну державу спецоперацією, коли насправді це – стовідсотковий геноцид. Переконаний, що всі свідчення, докази російських злодіянь ляжуть на стіл у високому суді, адже зло повинно й неодмінно буде покаране. І не лише в особі путіна, який явно хоче, аби від України нічого не залишилося, а й усіх причетних до цієї мерзенної війни, що виходить із хворої голови їхнього президента.
Вірячи в нашу перемогу, Вахтанг Костянтинович щоденно за те молиться, водночас захоплюючись мужністю, стійкістю, героїзмом українського народу, котрий у часи страшної небезпеки став єдиним попри різні політичні переконання. Україна довела, що любов до рідної країни допомагає всі випробування пройти й перемогти.
Найголовніше – любити Батьківщину, її треба любити, – так завжди каже: і про себе, і про своїх друзів. Серед яких і ми, українці. А за ці понад сто днів повномасштабної війни ми переконалися, як важливо мати друзів, котрі підтримують, допомагають – і словом, і зброєю, і навіть піснею.
