Нещодавно ЗМІ розповіли про такий випадок: у Запорізькій області літній чоловік забрав із дитячого садочка замість своєї 3-річної онучки схожу на неї чужу дівчинку. Мати зниклої малечі, звісно, забила на сполох, тож поліція оперативно затримала чоловіка з дитиною. Той пояснив: вчинив так помилково, оскільки давно не бачив рідної онуки, яка тим часом чекала дідуся у дитсадку. І можна було б усміхнутися, почувши про таке, та насправді веселого в цій історії мало. Адже дитину чужій людині віддала вихователька, яка була на підміні, і тому не встигла вивчити всіх батьків дітей з цієї групи, а сама 3-річна дівчинка, судячи з усього, не заперечувала, що її забирає з дитсадка незнайомий дідусь.
На жаль, не всі випадки зустрічі дітей з чужими дорослими завершуються так добре. Пригадайте лишень трагічну історію недавно загиблої 11-річної Даші. Тож поговоримо нині про те, як уберегти дитину, навчивши простим правилам обережності. Зробити це можуть не лише батьки, а й бабусі та дідусі, до яких влітку привозять онуків.
— Нам, дорослим, завжди здається, що це може статися з ким завгодно, але не з нашою дитиною. Та це не так! — зауважує практичний психолог, спеціаліст по роботі з психотравмою, представник в Україні міжнародної організації Psycho-educational Projects Наталія МАКІЄНКО. — Гвалтівник майже завжди не вирізняється зовні, ним може виявитися будь-хто: сусід, учитель, тренер, вожатий у таборі, вітчим, а часом навіть рідний батько дитини! За статистикою, у 70–85 відсотках випадків сексуальних зловживань щодо дітей злочинець — знайома з дитиною людина. У 90 відсотках про це не повідомляють у поліцію. Коли ж насильник — близький родич, дитина може не розповісти про це, аж поки стане дорослою, або й ніколи, — та чи може це минути безслідно? Нам, дорослим родичам, про таке навіть подумати страшно, і тому мовчимо, не навчаючи елементарних правил безпеки, сподіваючись, що нашим дітям це не знадобиться.
ПРАВИЛА БІЛИЗНИ
Уже з 3 років привчайте дитину до правил безпеки та особистої гігієни.
- Поясніть дитині, що кожна людини має інтимні місця, які прикриті нижньою білизною, і ніхто не може зазирати туди чи торкатися. Виняток — лише найближчі рідні дорослі (під час купання), вихователька у дитсадку (допомагаючи з туалетом) чи лікар під час огляду (у присутності рідних!). Якщо ж раптом хтось порушить це правило, то малеча має про це розповісти вам. Так само дитина має реагувати, якщо раптом хтось із дорослих демонструватиме їй свої інтимні місця.
- Вкажіть малечі відповідні частини її тіла і поясніть, як саме вони називаються (у хлопчиків пеніс, у дівчаток вульва), аби дитина, в разі чого, змогла пояснити, що з нею сталося.
- Якщо малеча періодично залишається наодинці з кимось із чоловіків — друзів родини, хрещеним батьком, вітчимом тощо, ненав’язливо розпитуйте дитину, аби привчити її розповідати, як вони удвох проводили час, у що гралися.
ПРАВИЛА ДИСТАНЦІЇ
- Ніколи не спонукайте дитину обіймати чи цілувати малознайомих родичів, яких вона не пам’ятає, чи друзів родини, принаймні якщо ви самі при дитині цього з ними не робите і якщо вона уникає цього.
- Якщо хтось із чужих пропонує взяти дитину на руки, аби вона не стояла (наприклад, у транспорті), — попередьте, що це можна робити тільки з вашого (чи інших найближчих рідних) дозволу, так само, як і брати у незнайомих дорослих якісь ласощі тощо.
ПРАВИЛА ПОСЛУХУ
- Поясніть малечі, що вона не повинна слухатися «всіх дорослих»; йдеться про послух лише деяким з них, перевіреним людям, перелік яких можете визначити самі разом із дитиною. Тож коли раптом до неї звертається з несподіваним проханням хтось чужий, не слід поспішати це виконувати.
- Зауважте малому школярику, що дорослі не мають просити допомоги дітей: якщо комусь із них вона потрібна, нехай звертається до такого ж дорослого, — саме так має відповідати дитина на прохання, як-от: «допомогти розшукати кошеня, котре загубилося» чи «розібратися з грою на планшеті».
- Якщо дитину весь час забирає зі школи чи садочка один і той самий родич, заздалегідь попередьте її, що за нею прийде хтось інший; уточніть, із ким саме вона може піти, або й придумайте «пароль» на такий випадок; в іншому разі домовтеся, що вона чекатиме на вас, нікуди ні з ким не йдучи.
- Домовтеся про слово-сигнал, який має сказати вам дитина по телефону, якщо їй щось загрожує або вона потребує допомоги, але не може про це сказати. Наприклад: «Бачила сьогодні рудого голуба».
ПРАВИЛА “НІ”
- Поясніть, що в жодному разі не можна погоджуватися разом із кимось кудись іти чи сідати в чужу машину, аби кудись їхати.
- Не можна фотографуватися з незнайомими дорослими, знімати на їх прохання частину свого одягу тощо.
- Хоч би як переконував дитину хтось чужий, що, наприклад, про це є домовленість з батьками, та якщо поруч немає рідних, у яких можна спитати дозволу, все одно треба голосно відповідати: «Ні!»
Крім того, це приверне увагу дорослих — випадкових свідків цієї розмови.
- Не повинна дитина й відповідати на раптові запитання незнайомих людей: як її звуть, де мешкає, до якої школи чи садочка ходить.
ПРАВИЛА ЗАХИСТУ
Якщо дитина має йти, наприклад, на гурток чи повертатися сама, спробуйте організувати дитяче товариство з сусідськими дітьми, обговоривши це з їхніми батьками.
- Дитина має запам’ятати: у разі якщо їй щось не подобається, лякає чи видається підозрілим, вона одразу має тікати і голосно кликати на допомогу (можна й потренуватися кричати на весь голос). Наведіть приклади, коли так варто робити: поряд зупинилася незнайома машина та її хочуть підвезти; незнайомий, а чи й знайомий дорослий змушує чи просить робити щось неприємне чи незвичне тощо.
- За виникнення небезпеки дитині треба бігти в людне місце, як-от: крамниця, перукарня чи дитячий майданчик, де є мами з дітьми, але в жодному разі не в під’їзд чи до ліфта.
- Також треба просити допомоги в людей у формі — поліції, рятувальників, медпрацівників тощо.
ПРАВИЛА КОНТАКТІВ У СОЦМЕРЕЖАХ
- Коли йдеться про спілкування дитини в соцмережах, ніколи не відомо, хто насправді перебуває по інший бік екрана монітора. «Другом» дитини може виявитися дорослий, який видає себе за її ровесника, аби не викликати підозри. Між тим, нові технології збільшують небезпеку онлайн-спокушання неповнолітніх у мережі, коли доросла особа за допомогою Інтернету або телефону спілкується з дитиною, зокрема, для отримання фото чи відео сексуального характеру або й сексуальних контактів під час реальної зустрічі. Така людина маніпулює дитиною, граючи роль того, хто розуміє її краще за рідних, або й пропонує свою підтримку.
- Поясніть дитині, що її новий «друг» може виявитися зовсім не тим і не таким, аніж видає себе в мережі і виглядає на фото, тож «розвіртуалізацію» з незнайомцями варто призначати в людних місцях, не наодинці і не затемно.
- Наголосіть, що інтимні фотографії апріорі не призначені для пересилання «друзям» у мережі, і цього ніколи не слід робити. Попередьте, що такі знімки можуть будь-коли «злити», скомпроментувавши її перед усіма друзями; до того ж зазвичай кривдник і надалі продовжує шантажувати підлітка, вимагаючи нових матеріалів, або й реальних сексуальних контактів.
ПРАВИЛО СЕКРЕТІВ
Розкажіть дитині, які секрети добрі, а які — ні.
Наприклад: зробити сюрприз мамі на день народження, підготувавши подарунок, — це добрий секрет. А от якщо хтось із дорослих каже: «Це наш із тобою секрет!» про щось таке, від чого дитині ніяково, наголошуючи, що про це нікому не можна розповідати, бо то тільки ваша таємниця, — це поганий секрет. І не має значення, що при цьому буде сказано: що начебто «так роблять усі», що «ти така гарна, найкраща!» або ж «мовчи про це, інакше пошкодуєш, і твої рідні теж», — це поганий секрет; саме такими словами зазвичай впливають на дитину в разі сексуального насильства. Наголосіть: погані секрети не можна приховувати, а взагалі це дуже хоробро — сміливо розповісти про такі речі дорослій людині, якій довіряєш.
ЯКЩО ДИТИНА ЗНИКЛА
Одразу ж звертайтеся з її останньою фотокарткою до найближчого відділку поліції або за телефоном 102, також можете звернутись на гарячу лінію Служби розшуку дітей за номером 116 000; важливо повідомити, у що була одягнена дитина. Розшукувати оголошених у розшук дітей от уже понад 17 років допомагає спецпроект ВГО «Магнолія» під назвою «Служба розшуку дітей». Сайт проекту: http://missingchildren.org.ua/uk, до якого свого часу долучалася «Порадниця».
Вивчала тему Ольга ГОЙДЕНКО.
Дякуємо за співпрацю керівнику Проектів ВГО «Магнолія» Марині ЛИПОВЕЦЬКІЙ.
