Неймовірно, але факт — шість тисяч років тому гончар-художник, який жив на теренах України, на глиняній мисці, розписаній темно-коричневою фарбою, намалював найпопулярніший у світі, зокрема в соціальних мережах, смайлик — усміхнене обличчя. Конічна миска знайдена на трипільському поселенні й використовувалася, найімовірніше, не на кухні, а для магічних, ритуальних обрядів. Хоч і пролежала в землі тисячі й тисячі років, вона добре збереглася, не втратила кольорів і нині експонується у Києві, в Музеї становлення української нації.
Науковці унікальний експонат назвали «Трипільська усмішка», адже презентує він унікальну Трипільську археологічну культуру, яку ще називають Трипільською цивілізацією. І не випадково — наші пращури є авторами багатьох винаходів, якими користувалися багато поколінь і якими користуємося й ми. У трипільських нерідко двоповерхових хатах вже були піч, лава, стілець, великий набір різноманітного посуду — миски, тарілки, кухлі, глеки, чаші, ложки, сковорідки, горщики. Трипільці користувалися серпом і сокирою, луком, у своєму господарстві мали вертикальний ткацький верстат, пристрій для відтискання кремнієвих пластин, свердлильний верстат (по каменю), горни для випалювання кераміки. Вони майстрували вози, адже знали колесо. Вміли будувати ошатні хати, які декорували — розмальовували квітами та півнями, і великі храми. Один із таких храмів відкопаний у 2012 році, розміром 60 на 20 м і площею 1200 кв.м. На думку доктора історичних наук Михайла Відейка, трипільський храм був найбільшою на той час спорудою на європейському континенті. Саме наші пращури створили першу у світовій історії міську цивілізацію, адже їхні найбільші поселення займали 400-450 га.
А ще трипільці були неперевершеними естетами та вмілими художниками, які розмальовували весь випалений посуд чорними, білими, червоними фарбами. Хто був той художник, котрий намалював на краях миски овал, що нагадує усміхнене обличчя, — невідомо.
— Це найдавніша усмішка у світі — українська, трипільська усмішка, — каже кураторка виставки «Колиска цивілізацій» Леся Воронюк.
Михайло Відейко підкреслює, що презентована миска виготовлена в 4100–4000 роках до н.е. За його словами, у формі усмішки зафіксовано різні місячні фази: на тарелі вісім зображень повного місяця, шість — у фазі зростання і шість — у фазі старіння. Фази місяця в прадавні часи використовувалися для вимірювання часу, а календар трипільців мав в основі місячні цикли. Учений у хвилястих лініях розпису миски розгледів і биків на водопої.
Цікаво, що трипільці першими з-поміж інших народів намалювали не лише смайл, а й знак інь-янь, який називають китайським символом гармонії. Відома дослідниця Трипільської цивілізації, яка існувала на теренах сучасної України приблизно 7000–2000 років до н.е., Наталія Бурдо наголошує, що контркольорові спіральні елементи інь-янь у трипільській орнаментації не рідкість, і як сюжетне протиставлення верх-низ, холод-тепло, вдача-невдача, вогонь-вода зустрічаються на різному мальованому посуді.
Миску «Трипільська усмішка» передав Народному музею України приватний колекціонер, її вартість — мільйони гривень. Протягом року артефакт експонуватиметься в Музеї становлення української нації, потім його покажуть в інших регіонах України.
Світлана ЧОРНА.
