Коли ми в «Порадниці» вирішили напередодні Дня святого Валентина звернутися з кількома запитаннями до щасливої сімейної пари, одразу згадалися відома українська телеведуча Соломія Вітвіцька зі своїм чоловіком, режисером і кліпмейкером Владом Кочатковим, котрі побралися понад 5 років тому: красиві ж бо та, напевне, й досі закохані? Ось про це, але не тільки, й вирішили поцікавитися у Соломії.
– Що підтримує ваше кохання?
– Не скажу, що Влад великий романтик. І будь-які прояви ніжності чи романтики у мене викликають величезний сплеск емоцій. Тому мені здається, що певні приємні вчинки й зберігають це кохання. Я ціную кожен такий прояв. Ми завжди підтримуємо одне одного. На мою думку, саме як взаємодопомогу ми розуміємо кохання.
– Які миті сімейного життя найсолодші для вас?
– Іноді можемо посваритися, з чимось не погодитися, але потім, коли миримось, настає найприємніший момент, після негативу одразу такий позитив відчувається. Особливо якщо Влад приходить миритися, звісно ж, відчуваю до нього неймовірну ніжність.
– Коли були кілька років тому на «Порадницькій гостині», невдовзі після одруження, ви говорили про бажання мати гарну родину, аби вона стала маленьким прикладом сімейної ідилії. У вашому домі оселилася вже ця ідилія?
– Мені здається, ідеальних подружніх пар і людей не буває. Тобто це все школа, досвід, уроки. Звісно, ми працюємо над нашими стосунками, над тим, щоб у сім’ї все було гаразд. Прагнемо, аби все було гарно, і переживаємо одне за одного, підтримуємо. Вважаю, це найважливіше в стосунках.
– У вашій сім’ї сформувались певні традиції? Яке місце серед них займає День святого Валентина?
– Коли одружувалися, в першому інтерв’ю Влад сказав, що не любить різні дати і подарунки до свят. Але насправді вміє дивувати, і в найнесподіваніші моменти я отримую від нього маленькі сюрпризи. А от День Валентина не прижився в нашій сім’ї. Влад скептично ставиться до більшості таких свят, а тим паче до абсолютно не нашого. Я навіть не можу йому запропонувати: «Владе, може, зробимо романтичну вечерю?» Він сприйматиме це дуже специфічно. Ми ніжніше ставимося до дня знайомства чи весілля – якихось таких річниць спільних. Але певні традиції є. Тобто найбільша наша спільна традиція – разом готуємо борщ, і вже в кожного є певні завдання, чим займатися під час приготування. І головне, що це я з’ясувала теж під час інтерв’ю.
– Люди старіють, бо перестають любити, стверджував відомий письменник Габріель Маркес. Здається, у світі справді поменшало любові. Чи додає її якийсь такий день у календарі?
– Мені здається, це залежить від того, наскільки люди цінують те, що мають, наскільки вміють собі самі створити свято, навіть в буденному житті знаходити зворушливі моменти, щоб одне одного потішити. Звісно, з роками, може, все змінюється, і вже не так, як було, коли ми зустрічалися. Але не можу сказати, що любові меншає.
– У коханні важливий ракурс, кажуть: ти дивишся на людину згори вниз чи знизу вгору. Куди спрямований ваш погляд?
– Головне – дивитися в одному напрямку з людиною, з котрою живеш, будуєш спільні плани, мрієш. Ми любимо разом подорожувати, зустрічатися з друзями.
– Ваша професія, активна життєва позиція додають міцності шлюбу чи можливі якісь непорозуміння?
– Ні, Влад із розумінням ставиться до моєї професії, до того, що часто не буваю вдома. Він не дуже любить презентації, прем’єри, походи на модні покази. І тому якщо тим часом може зайнятися своїми справами, то навіть щасливий. Але якщо мені потрібно, то завжди зрозуміє, підтримає. І я дуже ціную, що у мене такий класний чоловік.
– Чи правда, що часті розлуки допомагають яскравіше горіти сімейному вогнищу?
– Звісно, після розлуки дуже приємно зустрічатися, а особливо коли Влад чекає в аеропорту з квітами. Це неймовірні моменти насолоди. А коли він їхав у відрядження, дуже сумувала. Є щось в цьому. Головне, щоб ненадовго, бо жити, наприклад, на дві країни дуже важко. А час від часу по кілька днів не бачитися – можливо, це і є таким паливом для багаття. (Сміється).
– Ваш чоловік, говорили ви, переконаний, що родинні стосунки – то серйозна робота. Що в ній для вас найважливіше?
– Слухати одне одного. Здається, це просто і легко. Але часто виникають суперечки через те, що маєш іншу позицію. І головне – дослухатися до нього чи щоб він дослухався до мене – робив висновки, аналізував, намагався виправитись, коли щось не так. (Сміється). Це дуже складно, але якщо любиш людину, хочеш, аби у вас в домі панували затишок, злагода, то йдеш на поступки, домовляєшся. Головне — не переходити межу. Мені колись сказала одна мудра жінка: її можна так перейти, що потім уже не повернешся. Я себе дуже часто стримую. Багато пробачаю, багато пробачає мені Влад. І, звісно ж, ми – сім’я, тож ставимося до цього відповідно.
Підготувала Тетяна ЗАРІЧНА.
