Якщо будете в Національному ботанічному саду ім. Миколи Гришка НАН України, спитайте про дендрарій. Там, біля експозиції реліктів, на шляху між Кримською перспективою і Березовим гаєм, підростає тендітний сіянець ґінкго дволопатевого, вирощений киянином Семеном Обломеєм. А поруч – книжка-стенд про ґінкго й назавжди 22-річного хлопця, який так мріяв разом із коханою виростити ґінкговий гай.
Названий, за сімейною традицією, на честь далекого предка грека Семена Обломея, який перебрався на Черкащину з Греції, нащадок роду змалку мав чимало захоплень. У 17 сам обрав для навчання Українську академію лідерства. А захопившись екологією, туризмом, ідеєю екопоселень, обрав за фах лісове та садово-паркове господарство, вступивши до Національного університету біоресурсів і природокористування.
Він завжди прагнув бути корисним людям і природі. Став менеджером проєкту БФ «Peli can live» «Вода для ботсаду» з будівництва системи поливу в Дендрарії Рубцова площею 30 га, працював із постачальниками, паперами, копав траншеї. Садив там дерева і мріяв стати арбористом, мав хист до цієї справи. У Ботсаду його пам’ятатимуть завжди усміхненим і постійно на скейті…
Переконаний пацифіст, Семен чи не з першими вибухами долучився до волонтерства, так прагнув записатися у ТРО, що шукав район столиці, де менші черги. Коли пішов добровольцем до «Свободи», його командиром став Володимир Рощук, «Артист». Після патрулювання звільнених Бучі та Ірпеня вирушили на Ізюм. Пройшов оборону Рубіжного, Лисичанська, Сєвєродонецька, умів працювати з людьми, прихилив до себе, завоював довіру й набагато старших.
Давні захоплення допомогли Сему ще до війни надбати найпотрібніше для воїна, включно з «теоретичними» знаннями. Чудово орієнтуючись на місцевості, врятував багатьох поранених побратимів. Будував плани на подальше мирне життя, але жив «тут і зараз», випромінюючи невичерпну енергію та ідеї. Турбувався, що пропускає заняття у виші, й дуже хотів привітати з днем народження кохану Віру. Його відпустили, й за цей короткий час закохані побралися. А за 4 дні він зазбирався назад: хотів-бо відзначити з побратимами свій 22-й день народження. Мости на підходах до міста були підірвані, та Сем домовився, аби його забрали на переправі. Додав, що з ним буде журналіст, яким виявився… Юрій Бутусов. За браком місця Сем застрибнув у багажник, а по приїзді дав журналістові інтерв’ю.
21 червня викликаний до штабу «Артист» збагнув: щойно простився з Семом жестом із останнього прощання Ромео та Джульєтти. Ще за кілька годин стало відомо: Обломей загинув від ворожого авіаудару, встигнувши вивести в безпечне місце свою групу.
…На 9-й день його прах розвіяли на Трахтемирівському півострові над Дніпром. Рідні знали, Семен хотів там жити. А коли в пам’ять про нього в Ботсаду задумали посадити дерево, Віра привезла сіянці, вирощені чоловіком для їхнього омріяного гаю. Найміцніший з них і став Ґінкго Семена Обломея. Вічна пам’ять Герою!
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.
