Вологе, генеральне, післяремонтне прибирання робили… Але проводити прибирання, як востаннє в житті — зарано ще, скажете! А тим часом шведська ідея наведення порядку зараз дуже популярна в Європі, і для цього зовсім не обов’язково перебувати на смертному ложі.
НАВІЩО?
«Мені стільки раз доводилося робити прибирання після смерті близьких людей, що провалитися мені на місці, якщо комусь доведеться робити це після мене», — сказала 80-літня шведка Маргарета Магнуссон і вирішила делікатно поділитися своїм досвідом, написавши про це книгу. Чому ж, на її думку, «прибирання, як востаннє в житті» таке важливе, і як шведська методика допоможе полегшити життя українців?
Ми захаращуємо своє життя: спонтанні покупки, старий одяг, іграшки й книги, чеки, поламані меблі — знайомо? Мало хто ставить собі запитання: а що трапиться з речами, якщо сьогодні мене раптом не стане? Сама втрата близької людини дається нелегко, а рішення про те, що робити з її речами, накопиченими за все життя, віднімає останні сили.
Як говорить автор, у цьому випадку ми прибираємося не «після», а «перед» собою. Мета такого прибирання — не тільки в турботі про близьких, але й про себе: щоб кожна річ у будинку мала сенс.
ВАЖЛИВО В БУДЬ-ЯКОМУ ВІЦІ
Цей метод підходить для кожного, хто прагне спростити й упорядкувати своє життя. «Зовсім не обов’язково, щоб вам у потилицю дихала близька кончина. Якщо в якийсь момент виявляєте, що із трудом можете засунути ящики в комоді, що весь накопичений мотлох починає вас «душити», це сигнал до дії — навіть якщо вам ще немає й тридцяти!»
ПОЧНІТЬ ІЗ ГОРИЩА Й ГАРДЕРОБА
Такі місця — пастки для «тимчасового зберігання мотлоху». Автор запевняє, що з одягом і взуттям ми розстаємося простіше, ніж із книгами, прикрасами або іграшками.
Не починайте прибирання, розбираючи щось дуже особисте: старі фото, листи, листівки. Ви просто застрягнете в круговерті пам’яті.
Це не просто прибирання, а філософія життя. На відміну від генерального, коли ми автоматично протираємо пил, у цьому випадку треба вдумливо підійти до процесу й витратити не один день, перебравши весь «дорогоцінний мотлох». А це не так просто!
КУДИ ВІДДАТИ?
Для такого прибирання важливо «бути впевненим, що речі відправляються в підходящі для них руки». Так, свої енциклопедії, у які автор давно не заглядала, вона передала в школу, картини — в музей. Непотрібний, але міцний садовий інструмент розібрали діти й сусіди. А дорогоцінний браслет вона просто продала, розділивши гроші між дітьми, виключивши таким чином суперечки про спадщину.
Порада: коли йдете в гості, не обов’язково купувати подарунок, ви можете подарувати щось «своє». Які старовинні речі зараз «у ціні»? Це можуть бути мельхіорові ложки, порцеляновий сервіз, нарешті, самовар для чаювання.
І НА ДУШІ ЛЕГШЕ
Такий метод прибирання має й цілющий ефект — це гарний спосіб розібратися в собі, пережити спогади й відпустити минуле. «Іноді мені стає трохи ніяково від неминучої «жорстокості» до речей, які колись дарували радість. Але дивлячись на них і перебираючи спогади, важливо не сумувати про те, що це пройшло, а радіти, що це було».
Живіть відведені Богом роки в чистій оселі, витрачайте більше часу на себе, а не на нескінченне прибирання!
Підготувала Діана ШЕПЕЛЬ.
