На запитання читачів і редакції відповідають начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби України Алла Анатоліївна Григоренко та заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини, начальник Управління державного контролю Микола Васильович Білоус
— Відкриття агропродовольчих ринків люди чекали з нетерпінням, і водночас — із побоюванням: а чи будуть там насправді дотримані всі необхідні протиепідемічні заходи, чи безпечно буде купувати продукти, так би мовити, з рук? Що показали перші тижні роботи ринків в умовах коронавірусної небезпеки?
Алла Анатоліївна: — Якщо агропродовольчий ринок працює, то він є цілком безпечним, і купівля на ньому продовольчих продуктів також є безпечною для споживачів. Адже ці об’єкти готувалися до відкриття за умов дотримання вимог протиепідемічних заходів під час карантину. Головним державним санітарним лікарем України 27 квітня 2020 року були затверджені вимоги щодо роботи підприємців на агропродовольчих ринках. Перед Держпродспоживслужбою було поставлено завдання забезпечити проведення щоденних позапланових перевірок за дотриманням ними встановлених вимог. Отож діяльність нашої служби якраз і була зосереджена на тому, аби спільно з місцевою владою відпрацювати алгоритм дій, аби, як я вже зазначала, ці об’єкти торгівлі були безпечними і для споживачів, і для всіх, хто там працює.
Так, вже з 30 квітня ми почали активно працювати на агропромислових ринках, які виявили готовність працювати в умовах карантину, а це, зокрема:
наявність реєстрації агропродовольчого ринку як оператора ринку харчових продуктів;
допуск працівників і відвідувачів на територію ринку виключно за наявності вдягнутої медичної маски (респіратора);
проходження безконтактного температурного скринінгу;
наявність на кожному вході (в’їзді) на територію ринку диспенсерів із антисептиком;
кількість відвідувачів, які одночасно перебувають на території ринку, не більше одного на 10 кв. м торговельної площі;
відстань між місцями продавців — не менше 3 м;
місця торгівлі мають бути обладнані захисними екранами між продавцями та покупцями (з плівки або пластику).
Це основні умови. Слід зазначити, на адміністрацію ринків чи його засновника також покладена відповідальність щодо забезпечення ліквідації стихійної торгівлі, яка ще зустрічається на території ринків.
Держпродспоживслужба зі свого боку забезпечувала контроль і моніторинг діяльності агропродовольчих ринків. Там були присутніми по два наших інспектори, оперативники, як ми кажемо. Також маємо лабораторії, що функціонують у складі ринків.
На початку про своє бажання і готовність працювати на рівні місцевої влади заявили понад 400 об’єктів.
З 1 травня ми почали інспекційні відвідування, і порушень, скажемо відверто, у перші дні було виявлено немало. Близько 10 відсотків ринків після нашого відвідування, коли вказали на ці порушення, визнали, що не готові працювати за умов, визначених головним державним санітарним лікарем, й самі закрилися.
Попри те, що деякі карантинні обмеження вже послаблено, моніторингові обстеження ми й досі продовжуємо здійснювати.
На сьогодні в Україні функціонує понад 800 агропродовольчих ринків. Звісно, інформацію про деякі порушення на них маємо, і в разі злісного невиконання наших рекомендацій маємо юридичне право інформувати про встановлені порушення органи місцевої влади та місцевого самоврядування і Національну поліцію. Складаємо протоколи, якщо того вимагає ситуація, і здебільшого надаємо пропозиції, аби підприємець мав можливість усунути порушення під час перевірки, якщо ті є несуттєвими.
— Чи достатньо у відомства фахівців, аби оглядати, моніторити всі ринки, інші заклади торгівлі продуктами по всій Україні?
А.А.: — Наша служба, як і деякі інші органи влади, на сьогодні ще недоукомплектована, особливо в районах, де не вистачає фахівців, буває, що й один-два — на кілька районів. Але діяльність була організована таким чином, аби мали можливості, в тому числі й технічно, проводити ту ж моніторингову перевірку. Інспекторів забезпечили транспортом, усіма необхідними засобами захисту: масками, халатами тощо, адже спілкування з великою кількістю людей може створювати небезпеку й для них.
Ми виконали це завдання, і зауважень ані з боку уряду, ані міністерств і відомств, органів місцевої влади до діяльності нашої служби не було.
— Алло Анатоліївно, ви от згадували про стихійну торгівлю. Подібні запитання надійшли й на електронну пошту редакції. Перше: чи уповноважені фахівці Держпродспоживслужби впливати на тих, хто реалізовує продукцію у місцях несанкціонованої торгівлі? І друге: киянка-пенсіонерка запитує, чи дозволена торгівля фруктами, овочами просто на тротуарі в центрі міста? Жінка обурена: продавець була без рукавичок, без маски. Як можете впливати на таку торгівлю?
А.А.: — Спочатку зреагую на це запитання як споживач. Значною мірою ми самі винні в тому, що виникають такі місця стихійної торгівлі, стимулюємо це, купуючи там продукти. Маємо знати, що така торгівля не може бути офіційною, і як споживачі повинні бойкотувати її. А як посадова особа хочу сказати, що ми, лікарі, не маємо повноважень боротися зі стихійною торгівлею. Але ж як лікарі розуміємо, до яких наслідків для здоров’я вона може призвести. Тому й інформуємо органи місцевої влади, Національну поліцію для вжиття відповідних заходів. Адже це — в їх компетенції.
— Нещодавно в нашому райцентрі теж запрацював ринок. Я от наважилася й сходила. І що побачила? Далеко не всі навіть продавці носять маски, не кажучи вже про відвідувачів. Хто найперше несе за це відповідальність й куди можна поскаржитися, якщо продавці не дотримуються «масочного режиму»? Я розумію, на кожного маску силоміць не вдягнеш, та все ж треба щось робити.
Алла. Тернопільська обл.
А.А.: — Знову ж таки рекомендую, тут же, як кажуть, не відходячи від цього об’єкта, задокументувати побачене, наприклад, сфотографувавши. Маєте право звернутися і до нашого територіального органу, і до нас, Держпродспоживслужби на центральному рівні, аби мали підставу здійснити перевірку за всіма вимогами законодавства. Але найперше, що ви повинні зробити, — не полінуватися знайти адміністрацію цього ринку і вказати на такі порушення. Тому що вся відповідальність — саме за керівником ринку і за тим, хто заснував цей об’єкт, тобто юридичною особою, що, як оператор ринку харчових продуктів, несе відповідальність за дотримання абсолютно всього чинного законодавства, в тому числі й Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».
— Хто має проводити огляд продавців та їх товару на ринках?
Григорій Васильович.
А.А.: — Щойно відповідала, що керівник цього закладу має контролювати дотримання всіх протиепідемічних вимог усіма суб’єктами, які працюють на ринку, а це — фізичні особи-підприємці, особи, котрі торгують, скажімо, своєю городиною. То якраз оці посадові особи й повинні вживати заходів. Я зазначала на початку розмови, що ми здійснюємо моніторингові обстеження. Не маємо можливості — фізичної, та й юридичної, — перебувати на цьому об’єкті постійно, скільки він працює. Та хочу ще раз підкреслити: велика роль у цьому питанні належить саме споживачеві. Одна річ, коли ми, як контролюючий орган, приходимо й кажемо продавцеві, що він не дотримується того й того, а інша — коли зауваження роблять покупці, котрі завтра вже можуть до нього не прийти. Так що наша безпека як споживачів значною мірою залежить не лише від якості продуктів, які купуємо, а й від нашої свідомості.
— Якщо покупці відмовляються пройти температурний скринінг, чи має право адміністрація ринку відмовити їм у відвідуванні?
Микола Денисович.
А.А.: — Безумовно. Адміністрація ринку має право заборонити такій людині перебувати на території ринку. Температурний скринінг — одна з найголовніших вимог головного державного санітарного лікаря, аби ринок функціонував.
— Які категорії товарів заборонено продавати на ринках на час дії карантинних обмежень? І чи є взагалі такий перелік?
Андрій Іванович. Київська обл.
Микола Васильович: — Немає такого переліку. Головним державним санітарним лікарем України операторам ринку рекомендовано забезпечити реалізацію лише фасованих харчових продуктів або в упаковці виробника, а також дотримуватись правил особистої гігієни та вживати в їжу продукти після відповідної обробки, що убезпечить кожного споживача від будь-якого ймовірного ризику.
— Чи передбачено на період карантину якісь додаткові вимоги до контролю за допущенням до торгівлі на ринках м’ясними продуктами? Хоча й немає доказів про те, що коронавірусом хворіють тварини, та, як кажуть, береженого й Бог береже.
Віра Йосипівна.
М.В.: — Подібного не передбачено. Адже за інформацією, оприлюдненою на офіційному сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), — COVID-19 передається від людини до людини.
Але, наголошую, купувати продукти рекомендовано фасовані або в упаковці виробника, а також дотримуватись правил особистої гігієни та вживати в їжу продукти після відповідної обробки. І м’ясна продукція на ринках, як правило, або розфасована, або накрита відповідною плівкою, що також убезпечує від ймовірної небезпеки.
— Уряд обіцяє регулювати ціни на соціально значущі товари, прийнявши відповідну постанову, що почала діяти з 18 травня цього року. Коли бачу, що в нашому магазині сьогоднішня ціна на курятину майже на три гривні вища, ніж це було кілька днів тому, кому можна поскаржитися, де правди шукати?
Марія Федорівна. м. Київ.
М.В.: — 18.05.2020 р. набрала чинності постанова КМУ від 22.04.2020 р. «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, та товари протиепідемічного призначення», якою Уряд запровадив державне регулювання цін на ці товари шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх підвищення на 5 і більше відсотків. Постановою визначено перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість.
Декларування зміни ціни — це інформування суб’єктом господарювання у встановленому законодавством порядку органів державного регулювання і контролю (нагляду) у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної.
Застосування підвищених на 5 і більше відсотків цін на такі товари без попереднього декларування або без дотримання передбачених цією постановою термінів початку застосування роздрібних цін, які декларуються, є порушенням законодавства у сфері ціноутворення.
Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відповідних відомостей до Держпродспоживслужби через її офіційний веб-сайт.
Наразі Держпродспоживслужбою забезпечено вільний, цілодобовий і безоплатний доступ до Реєстру роздрібних цін на товари на своєму офіційному веб-сайті і з ним можна ознайомитись за посиланням http://declaration.consumer.gov.ua
У разі виникнення у споживачів сумнівів щодо законності підвищення цін на товари вони можуть звертатися до Держпродспоживслужби або її територіального органу. При цьому необхідно вказати найменування суб’єкта господарювання, місце знаходження закладу торгівлі, найменування товару і його виробника, попередню та поточну ціну на товар, а також надати копії підтверджуючих документів (чеків, рахунків тощо).
Відповідний підрозділ Держпродспоживслужби перевірить зазначену інформацію та у разі необхідності здійснить позапланову перевірку суб’єкта господарювання і при виявленні порушень вживатиме заходів відповідно до чинного законодавства.
–– Санітарні норми на ринку мають виконуватися. А про які норми і безпеку може бути мова, коли замість огородження, що повинно відділяти продавця від покупця, висить шматок сплющеної, скрученої плівки? Хто за цим має дивитися?
Валентина Василівна.
А.А.: — Дивитися повинна адміністрація ринку. Звісно, якщо йдеться про поліетиленову плівку, яка за день-другий стає непридатною до використання, то, мабуть, і сам той, хто торгує продукцією, в першу чергу, має потурбуватися про наявність бар’єру, захисту між ним і покупцями, щоб дотримувалися елементарні санітарні норми. До речі, чому була дозволена саме така плівка. Ми пішли назустріч підприємцям. Адже поставити стаціонарний заслін із більш твердого матеріалу далеко не всім по кишені, та й затрати на це лягли б, мабуть, і на самих покупців, тобто позначилися б на собівартості продукції. У нас було ще кілька подібних скарг в областях. Але власники торгівельних точок, керівники ринків одразу ж реагували і вживали невідкладних заходів для усунення таких недоліків у роботі.
— У нашому мікрорайоні минулої осені з’явився «рибний прилавок», на який заморожену рибу викладали без упаковки, пластами в спеціальних ємностях — видно, так закупили в оптовиків. Узимку там було багато покупців, а під час карантину торгівлю, звісно, припинили. Зараз вона кругом відновлюється. А ми тривожимося, чи безпечно надалі буде купувати там рибу, коли температура повітря підвищуватиметься? І як довго, до якої температури, припустимо для підприємця торгувати, якщо прилавок — звичайний, без холодильника? Чи контролює хто це?
Ольга. м. Київ.
М.В.: — Є правила і норми торгівлі такими товарами.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та зобов’язані забезпечити дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
Кожен підприємець або підприємство, яке прямо чи опосередковано займається виробництвом, обігом, реалізацією або зберіганням харчових продуктів, зобов’язані зареєструватися й отримати офіційні документи. Це перш за все. І ще: як сьогодні вже говорилося на прямій лінії, нам усім варто бути більш свідомими споживачами й думати, де й що купувати. А норми й тривалість перебування того чи іншого товару на відкритому повітрі відображені в нормативних актах відповідно до його виробництва, де зазначено термін зберігання, при якій температурі. Відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11 липня 2003 року №185, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за №628/7949 продаж риби і риботоварів здійснюють після попередньої підготовки. Заморожену рибу необхідно розпаковувати, поміщати в охолоджувальні прилавки і звільняти її від льоду. Риба повинна мати свіжий вигляд. Забороняється продаж риби і рибопродуктів, які не мають належного товарного вигляду.
Якщо цього не дотримуються, продукція підлягає вилученню і знищенню в установленому порядку. Ставши свідком реалізації неякісної продукції, в подібних умовах, варто інформувати перш за все правоохоронні органи. Адже якщо підприємці не зареєструвалися відповідно до чинного законодавства, вони не потрапляють під державний контроль через відсутність їх у реєстрі. Виявити таких можемо хіба що в разі проведення позапланових заходів, які чітко регламентовані Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Все інше — заборонено. Це може бути звернення фізичної особи, але — аргументоване, з підтверджувальними документами про небезпеку товару й про те, що придбаний саме на цьому місці.
А.А.: — Трішки доповню. Якщо говоримо про рибу свіжовиловлену, то, за правилами, вона може реалізовуватися з ємності, достатньо заповненій водою, аби зберегти її максимально свіжою. Рибу часто продають просто неба, тому мають бути заморожені ємності, якими вона перекладається, або харчовим льодом. Тримати рибу просто неба за температури повітря 15 і більше градусів неприпустимо. Але якщо вже так трапилося, то — не більше 1–2 годин, однак — за наявності вищезгаданих умов зберігання. Має бути й прикрита від різних комах.
–– Хотіла купити в приватному кіоску півпалки копченої ковбаси вподобаного сорту, але почула, і то не вперше: «Я цю ковбасу не нарізатиму, хочете — візьміть якусь іншу!» У яких випадках продавець має право ось так відмовити покупцеві?
Надія Василівна.
М.В.: — Відповідно до пункту 4.21 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 11.07.2003 р. №185, зареєстрованим в Мінюсті 23.07.2003 р. за №628/7949, продавець зобов’язаний на замовлення споживача нарізати ковбасу, копченості, шинку та інше, дотримуючись при цьому санітарно-гігієнічних правил.
Слід звернутися до територіального органу Держпродспоживслужби, адже така відмова є порушенням цих Правил і за порушення їх вимог суб’єкти господарювання та їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством. Людина має право купити продукту стільки, скільки бажає.
— Перепрошую, Миколо Васильовичу, незалежно від того, що цей магазин — приватний?
— Незалежно. Адже заклад має бути зареєстрований як суб’єкт, що здійснює обіг, торгівлю харчовими продуктами. І на його діяльність розповсюджуються всі діючі правила та нормативи щодо якості та безпечності харчових продуктів.
— Не раз чула, що теперішній хліб, на відміну від минулих часів, не розрахований на зберігання упродовж кількох днів. І справді, буквально день-два — і вже на окрайці виникає білий наліт, з’являється запах. Чула, це спричиняє додавання картоплі і що такий хліб стає особливо небезпечним. Які правила діють у хлібній торгівлі?
Анастасія.
М.В.: — У хлібній торгівлі діють ті ж правила, що в усій харчовій промисловості. Виробниками виготовляються та затверджуються технічні умови, відповідно до яких і виробляють той чи інший харчовий продукт, у тому числі й хліб.
А.А.: — Ви згадали про картоплю, яка буцімто додається в хліб. Навпаки — йдеться про так звану картопляну хворобу, що розвивається, коли для випікання хліба використовують неякісне борошно, яке неправильно зберігалося. От коли в приміщенні дуже жарко, наприклад, як буває влітку, і хліб зберігається день-другий, справді, може з’явитися дуже неприємний запах, а м’якуш його починає немов би тягнутися, коли хочете розламати, — це й є картопляна хвороба. Маємо знати й пам’ятати, що хліб, випечений без домішок, що поліпшують його властивості, повинен реалізовуватися впродовж 24–36 годин, а не, наприклад, 3 і більше діб. Найздоровіший хліб, так би сказала, за умови використання якісної сировини, це той, що без домішок. Борошно, вода, дріжджі, сіль — ось класична технологія приготування хліба, термін придатності якого — 24–36 годин. А якщо упакований у вакуумну плівку, то цей термін може бути подовжений і до 48–72 годин. Коли ж хліб зберігається придатним до вживання значно довше, значить, виготовлений із додаванням домішок, із тією ж метою — подовжити цей термін.
— То існують терміни зберігання хлібу за сортами?
А.А.: — Як уже зазначав Микола Васильович, виробник сам встановлює термін придатності всіх харчових продуктів, у тому числі й хліба. Але я впевнена, що ніколи виробник не поставить його більшим, адже пам’ятатиме, що споживачеві його продукція не сподобається, якщо не матиме відповідних смакових властивостей. Не кажу вже про ймовірність розвитку картопляної хвороби.
— Чи контролює Держпродспоживслужба заклади громадського харчування? І яким чином реагують на скарги?
Обідали в кафе на літньому майданчику. Надвечір нам із дружиною стало погано — отруїлися. Як в такому випадку довести, що винна неякісна їжа саме в цьому кафе?
Юрій.
М.В.: — Відповідно до доручення Уряду Держпродспоживслужба здійснює перевірку закладів громадського харчування. Тільки в цьому році, до введення карантинних обмежень, було здійснено понад дві з половиною тисячі перевірок, і майже в 40 відсотках виявлено порушення. Складалися відповідні документи і застосовувалися штрафні санкції.
Що в такому випадку, про який ви розповіли, необхідно найперше зробити? Повинні чітко довести, що саме там споживали їжу, тобто у вас має бути відповідний чек, який саме й встановлює той суб’єкт господарювання, де було надано відповідну послугу, зазначено день і час. За наявності чека це легко перевіряється. А щодо доказової частини: чи саме це стало причиною нездужання, тут уже дещо складніше. Відповідний висновок може зробити лише кваліфікований лікар, який за ознаками і певними дослідженнями визначить, чи саме це стало причиною нездужання відвідувачів кафе.
А.А.: — Хочу додати. Найперше: тільки-но відчули якісь відхилення в стані здоров’я, постарайтеся це одразу зафіксувати: зверніться до сімейного лікаря, або ж, коли вже зовсім зле, не можете собі раду дати, є всі симптоми гострого отруєння, негайно викликайте швидку медичну допомогу. Повинні зафіксувати те, що з вами трапилося, аби органи охорони здоров’я приступили до розслідування випадку гострої кишкової інфекції чи харчового отруєння з юридичних позицій, скажемо так. І, в обов’язковому порядку, залучають фахівців Держпродспоживслужби для такого розслідування, щоб здійснити надалі всі заходи, передбачені законодавством. Тобто не тільки встановити, що це був саме той об’єкт, а й визначити фактор чи харчовий продукт, що спричинив отруєння, й обов’язково вжити заходів адміністративного впливу до цього об’єкта, аби попередити наступні подібні випадки.
— А чи можуть постраждалі в такому випадку вимагати відшкодування грошей на лікування від того закладу?
А.А.: — Так, маєте це право. І дуже часто потерпілі у випадках спалахів гострих кишкових захворювань вимагають через суд компенсації витрачених на своє лікування коштів.
— Зазвичай стає відомо про те, що продукт зіпсований, наприклад, молоко кисле (при цьому термін придатності не закінчився), чи сосиски, тільки після того, як відкриєш упаковку, тобто порушиш її цілісність. Чи можна повернути такі неякісні продукти?
Наталя Іванівна.
А.А.: — Зазвичай продукти не можна повертати. Ви можете їх продемонструвати продавцеві й написати заяву керівникові цього торговельного закладу. Але сам зіпсований продукт, як кажуть, немає права на життя, на передачу, тому що, не дай Боже, ще хтось зможе використати. Отож найголовніше — зафіксувати факт, що продукт дійсно був зіпсований. А тоді вже, вибачте, якщо це просто кисляк, можна вилити в каналізацію. Ще є одне правило, яким можу поділитися зі споживачами, з вашими читачами: ніколи зіпсований продукт не буде причиною гострого кишкового чи харчового отруєння. Чому? Бо людина так влаштована, що не візьме до рота продукт, який або негарно пахне, або є неприродно для нього кислим, гірким чи ще яким. Зазвичай такі отруєння трапляються після вживання продуктів, що не мають органолептичних змін.
— Скажіть, будь ласка, чи є вимоги до якості фруктів, що продаються за акційною ціною? Бо нерідко серед таких трапляються зовсім непридатні до вживання.
Раїса Іванівна. м. Черкаси.
М.В.: — Немає різниці, за якою ціною реалізовуються продукти харчування — звичайною, завищеною, акційною, — на всі поширюється єдиний закон, і не існує ніяких спрощень щодо продовження терміну їх використання. У кожному торговельному закладі є відповідні працівники, котрі повинні це контролювати і відслідковувати, а в разі потреби — вилучати такі продукти з обігу. Адже відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів та зобов’язані забезпечити дотримання гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу.
А.А.: — Розумію людей, котрі перебувають у скрутному економічному становищі й можуть використати той продукт уже неналежної якості, товарного вигляду, піддавши його термообробці, обрізавши тощо. Але, як споживач, не розумію власників торговельних мереж, що користуються цією ситуацією і продовжують реалізовувати вже, м’яко кажучи, непридатні до споживання харчові продукти. Це залежить знову ж таки від кожного з нас, якщо вимагатимемо реалізації якісних продуктів. Та й ті, що за акційною ціною, даруйте, не безкоштовно ж роздаються, й бабуся, яка дорожить кожною копієчкою, ще повинна заплатити за оту гниль. Думаю, щонайменше, це — несправедливо і не зовсім правильно.
— Чи існують вимоги до стаканчиків для кави, в яких її продають на вулиці? Чи можуть з такою метою використовувати пластикові, а чи лише картонні?
Роман. м. Рівне.
А.А.: — Можуть використовуватися і картонні, і пластикові. Інша річ, треба дивитися на маркування цієї продукції. Тому що в обов’язковому порядку зазначається або конкретно на самому стаканчику, або в супровідних документах, для яких цілей має використовуватися: для гарячих напоїв чи холодних.
— Мені довелося стати свідком, як наприкінці зміни у столичному супермаркеті на смітник викидалися абсолютно придатні для вживання цитрусові та банани, хіба що десь трішки потемнілі, прим’яті. Чесно кажучи, душа болить. Чи несе хто за це відповідальність?
Ніна Петрівна. м. Київ.
А.А.: — Знаєте, це політика цього супермаркету, і впливати на неї, як орган влади, ми не маємо права. Але по-людськи, звісно, прикро. У нас насправді є дуже багато людей, котрі не можуть собі дозволити купити ті ж банани. Я би підтримала вас, що на смітник такі продукти не повинні викидатися, але товарний вигляд має бути, аби віддати їх тим, хто потребує.
Але, як на мене, ви піднімаєте важливе питання. Насправді ми повинні більш відповідально ставитися до харчових продуктів і купувати їх у таких кількостях, аби не було прикрої статистики, як зараз: чи не третину з придбаного викидаємо на смітник.
— В овочевому відділі супермаркету капуста не завжди очищена від верхніх неякісних листків. Чи має право покупець належно очистити її? Інколи за це дуже сварять.
Лідія Василівна.
М.В.: — Сварять? Але обов’язок продавця очистити цю капустину, аби мала охайний вигляд, була придатною до споживання. Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 08.07.97 р. №344 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією», зареєстрованим в Мінюсті 28.08.97 р. за №353/2157, передбачено, що торговельно-технологічне обладнання, що використовується при організації роздрібного продажу плодоовочевої продукції, повинно забезпечувати збереження її якості та товарного вигляду протягом усього терміну реалізації. До подачі товарів у продаж працівники суб’єкта господарювання повинні підготувати їх — перевірити якість, цілісність упаковки, розпакувати, почистити тощо.
— Про кількість у розфасованих продуктах хочу поцікавитися. Недосипають виробники, недоливають, а продавці, вводячи людей в оману, виходить, з ними у змові?
Григорій Кузьмич.
М.В.: — Насправді на упаковці зазвичай зазначають +, -. Так, останнім часом чомусь з’являються уже не літрові пляшки з продукцією, скажімо, а її там 870, 850 мл. Безумовно, в такий спосіб нас ще й привчають бути свідомими покупцями, аби дивилися, читали, що купуємо, з чого складається той чи інший продукт, який термін його реалізації, умови зберігання. Тому маємо бути відповідальними споживачами і знати, за що платимо свої гроші.
— Алло Анатоліївно, Миколо Васильовичу, дякую за ваші відповіді. Можливо, хочете ще щось додати, про що не поцікавилися наші читачі?
М.В.: — Хотів би наголосити, що не завжди варто купувати дешевші продукти, особливо — на стихійних ринках. Якщо підвищуватимемо свою культуру споживання, тим самим дамо змогу впорядкувати той процес, що відбувається з обігом харчових продуктів. Адже нерідко бачимо, в яких умовах вони перевозяться, продаються. І попри те, на стихійних ринках збираються черги. Звісно, як фахівець, не можу пройти мимо, та коли роблю зауваження, на мене кидаються саме покупці: мовляв, не заважайте, це продукція досить якісна, від одної корівки і т.д. Та коли подивитися на кількість молочної продукції, яку жіночка продає, то важко повірити, що її корівка може давати стільки молока. Поки заплющуватимемо очі й будемо купувати саме на стихійних ринках, сподіваючись на «авось пронесе», й матимемо проблеми. Безумовно, соціальний стан людей такий, що хочеться купувати дешевше, але варто розуміти, що може бути за тією дешевизною, з огляду на умови, в яких продукція зберігається та продається.
А.А.: — Наше здоров’я — у наших руках, і ми, як споживачі, повинні бути більш уважними до вибору того, що купуємо. Почніть із огляду самого товару: як упакований, чи можна прочитати інформацію на ньому про склад продукту. Якщо пишуть, що молоко, то там і має бути тільки молоко, якщо кефір — то тільки молоко та закваска. Тобто потрібно підвищувати свою обізнаність щодо того, що купуєте. Але й не соромитися, не лінуватися, і в разі потреби телефонувати до Держпродспоживслужби, наших територіальних органів. А телефони гарячої лінії працюють цілодобово: 0(44)364-77-80; 0(50) 230-04-28. Ми завжди готові розповісти, роз’яснити, порадити, аби зберегти ваше здоров’я.
ТЕЛЕФОНИ ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ ПРАЦЮЮТЬ ЦІЛОДОБОВО:
0(44)364-77-80; 0(50) 230-04-28.
На прямій телефонній лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».