На запитання читачів і редакції відповідає начальник відділу забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації її надавачів Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві Микола ЛИЧИК.
— Доброго дня, Миколо Миколайовичу! Наше підприємство під час карантину не простоювало жодного робочого дня, працюємо дистанційно. Прийшов час літніх відпусток, але ніхто не хоче їх брати, оскільки заплановані поїздки, оздоровлення, санаторно-курортне лікування випали, так би мовити, з графіку. Як людина розумію колег, котрі не хочуть зараз «спалювати» свої відпустки, а як керівник розумію, що треба використовувати щорічні відпустки, позаду вже півроку. Чи можу примушувати зараз те робити?
Йосип Павлович. м. Хмельницький.
— Згідно зі ст.45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті громадяни України, які працюють за трудовим договором у фізичної особи. При цьому саме на керівника покладено обов’язок неухильного дотримання законодавства про працю. Дійсно, черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості для їх відпочинку. Закон України «Про відпустки» визначає категорії працівників, яким надано першочергове право на обрання зручного для цього часу. Як діяти у випадку з вашим підприємством. Вважаю за доцільне переглянути графік відпусток, довести його до відома працівників і обов’язково письмово повідомити кожного про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну. Окремо слід звернути увагу на ту обставину, що дистанційна робота аж ніяк не унеможливлює й не скасовує відпустки, в цьому плані нічого не змінюється.
— Працюю в дитячому будинку-інтернаті. З січня нас перевели з посад вихователів на посади вчителів-реабілітологів. Окрім цієї півставки я отримала ще півставки соціального працівника. Кілька днів тому мені запропонували переписати заяву про переведення з цих посад на посади соціального педагога та інструктора з праці. Тепер не можу добитися в керівництва, чи зберігаються за мною всі належні досі виплати і частина невикористаної відпустки? В мене хвора мама, я не раз просила, аби дозволили взяти другу половину відпустки, та не дають, невідомо чому.
Марія.
— Наразі однозначну відповідь на дане питання надати неможливо, оскільки консультація можлива лише після ретельного вивчення умов роботи на займаній посаді, часу, з якого ви прийняті на роботу, на яких умовах переведені на іншу посаду, кількість відпрацьованих днів тощо. У разі переведення на іншу посаду за вами однозначно зберігаються як невикористана відпустка, так і соціальні пільги, встановлені для відповідної посади. Ваше бажання піти у відпустку повинно супроводжуватись написанням відповідної заяви на ім’я керівника установи, де працюєте. В заяві зазначається дата, з якої планується відпустка, її термін і період, за який працівник її використовує. Така заява подається керівнику не пізніше 14 днів до початку відпустки. Відмова в наданні відпустки свідчить про порушення трудового законодавства.
— Хочу поцікавитися новим Законом «Про працю», проєкт якого зараз обговорюється профспілками. Він передбачає 7 видів трудового договору, серед яких — з домашнім працівником. Чи можна розшифрувати це поняття? Це особа, котра працює дистанційно, чи та, що на фрілансі, чи просто пече торти на продаж, як я, шукаючи замовників в інтернеті?
Софія. м. Біла Церква.
— Розпочнемо з того, що запропонований документ є лише проєктом Закону, та наразі перебуває на розгляді Комітету. Щодо його змісту, то дійсно ст.24 визначає такий термін, як трудовий договір з домашнім працівником. Він може укладатися при використанні домашньої праці, тобто роботи, яка виконується з метою обслуговування домашнього господарства (сім’ї). Особливістю такого договору є те, що в ньому може бути передбачено умову про нефіксований робочий час і можливість платного чи безоплатного надання роботодавцем житла домашньому працівнику в користування. Крім того, законодавець визначає домашнім працівником фізичну особу, яка займається домашньою працею в рамках трудових відносин із роботодавцем. Ним у такому договорі виступає фізична особа, яка є одним із членів домашнього господарства. Окремо слід звернути увагу на те, що зміст згаданої статті проєкту Закону не відносить до домашньої праці роботу з обслуговування домашнього господарства, якщо її тривалість складає менше 80 годин на місяць.
— У нашій компанії ненормований робочий день, маємо за це 7 днів додаткової відпустки. Скільки насправді він може тривати, чи є тут якісь часові обмеження? Адже працювати доводиться не тільки після 18 години, а ще й у вихідні. В колективному договорі тільки зазначено про ненормований робочий день, а про його тривалість нічого не сказано.
Андрій.
— Згідно з Кодексом законів про працю України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. При цьому підприємства й організації при укладенні колективного договору наділені правом встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, а також застосовувати надурочні роботи тільки у виняткових випадках, визначених законом. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік, а облік як робочого часу, так і надурочних робіт покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 8 Закону України «Про відпустки» встановлено, що працівникам із ненормованим робочим днем встановлюється відпустка тривалістю до 7 календарних днів, при цьому така відпустка надається за особливий характер праці та її тривалість.
— Працюємо весь карантин дистанційно. Колега, робота котрого пов’язана з іншими працівниками, нерідко дозволяє собі бути «під шофе», а то й п’яним у робочі дні. Такі висновки робимо з того, як спілкується, наскільки «ефективно» працює. Які законні заходи до нього можна застосувати, адже це неприпустимо?
Олена Войцехівська.
— Що ж це за професія, яка дозволяє бути на робочому місці в стані алкогольного сп’яніння?
— Менеджер із продажів.
— Звісно, така особа повинна бути відсторонена від роботи, а сам факт — зафіксовано на підприємстві.
— Але ж і досі працюємо дистанційно — як це зробити?
— Не було в моїй практиці подібних випадків, що виникають за дистанційної організації праці. Досі їх можна було якось зафіксувати, скласти відповідний акт. Навіть якщо зберете комісію та навідаєтеся до нього додому того дня, коли будете переконані в його нетверезості, — та чи зобов’язаний впускати до свого дому сторонніх осіб? У будь-якому разі без керівника це питання не вирішити, а відсторонення працівника від роботи допускається в разі появи його на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від проходження медичного огляду. Зафіксувати стан працівника, та ще й в умовах карантину доволі складно.
— Чи мають право роботодавці в період карантину переводити своїх працівників на неповний робочий день?
Марина. м. Тернопіль.
— Так, мають, однозначно. На період карантину багато підприємств змушені були зменшувати свій робочий час із підстав зменшення обсягів виробництва, надання послуг тощо. Тому з метою забезпечення життєдіяльності підприємства, продовження його роботи й допускається такий варіант, як скорочення робочого часу. Хоча законодавство про працю дозволяє встановлювати неповний робочий день за угодою між працівником і роботодавцем. Оплата праці в такому випадку проводиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
— Доброго дня! Я керівник невеликого підприємства. На час карантину ми не припиняли свою діяльність, натомість установили так званий плаваючий графік роботи: хтось працював в офісі, хтось удома. Тепер, після послаблення карантинних умов, бачимо, що подібний графік нас цілком влаштовує, продукцію здаємо вчасно. У мене запитання: чи потрібно якось узаконити цей режим роботи, чи можна й надалі так працювати, ніде не фіксуючи?
Оксана. м. Київ.
— Якщо вас, як керівника, і ваших працівників влаштовує такий режим роботи, то, звісно, можете переглянути умови праці й наказом по підприємству внести відповідні зміни до трудового розпорядку.
— Тобто наказ обов’язковий?
— Краще, аби він був. Адже, можливо, дехто захоче вийти на роботу в офіс (от, йому незручно вдома працювати, наприклад, за сімейними чи ще якимись обставинами), а ви не зможете на той момент забезпечити його робочим місцем. Тому краще визначити розпорядженням такі умови праці. Відповідне положення закріплено в законодавстві, так на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення в письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.
— Скажіть, чи можна під час карантину на підприємстві йти у щорічну відпустку?
Володимир.
— На час карантину відпусток ніхто не відміняв. Я вже відповідав на подібне запитання. Питання відпусток урегульоване Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про відпустки», жодних обмежень щодо відпочинку, навіть в умовах карантину, законодавством не встановлено.
— Більше 3 місяців перебуваю у відпустці без збереження заробітної плати. Чи можу розраховувати на якусь державну допомогу?
Ярослав.
— Наразі чинне законодавство не визначає соціальної допомоги, грошової компенсації на період відпустки без збереження заробітної плати. При цьому слід звернути увагу на положення Закону України «Про відпустки», згідно з яким за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік, виключення містяться в ст.25 Закону.
— Хотілося б отримати відповідь на запитання, яке, гадаю, цікавить багатьох тих людей, котрі змушені під час усього карантину їздити на роботу: чи має роботодавець забезпечувати їх засобами індивідуального захисту? Бо міняючи по кілька захисних масок на день, дезінфікуючи руки, своє робоче місце, витрачаю власні кошти.
Валентина Павлівна.
— Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, якщо цього вимагають умови праці. Попри те, що по різних регіонах карантинні вимоги де пом’якшуються, де посилюються, використання цих засобів ніхто не відміняв. Тим паче, якщо працівник на своєму робочому місці зобов’язаний виконувати розпорядження Кабміну щодо дотримання протиепідемічних заходів, керівник повинен забезпечити його всім необхідним для того. У разі, коли людина сама придбала ці засоби, — компенсувати їй витрачені кошти.
— На період карантину нам зменшили заробітну плату, хоча обсяги роботи залишилися тими самими. Це законно?
Олена. м. Сарни.
— Заробітна плата зазвичай має кілька складових: посадовий оклад, персональна надбавка, за вислугу років, премії тощо. Якщо обсяги вашої роботи залишаються незмінними, такою ж повинна бути й зарплата. Якщо ж її змінюють, то найперше мають бути переглянуті умови праці, обсяги, навантаження. А от щодо премії, то це вирішує керівник. Суб’єктивний фактор у цьому питанні завжди залишається.
— Миколо Миколайовичу, моє запитання стосується оформлення допомоги з безробіття для ФОПів. ФОП не має найманих працівників. Якщо з дати припинення його діяльності минуло вже 90 днів (від 16 березня цього року), чи можна ще подати відповідні документи до Центру зайнятості? Чи є шанс отримати допомогу від держави?
— А ви в податкову зверталися?
— Ні.
— А чим підтверджено припинення діяльності фізичної особи-підприємця?
— Відповідним наказом.
— Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. №792 затверджено «Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу». Згідно з ним, для отримання допомоги по безробіттю особа звертається до центру зайнятості з відповідною заявою для взяття на облік. Лише в такому випадку безробітній має право на відповідну виплату. Зверніть увагу, що крім обов’язкових документів, встановлених порядком, ФОП має надати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань щодо припинення здійснення підприємницької діяльності.
— Якщо звільнюсь за згодою сторін, чи матиму право отримати допомогу від центру зайнятості як особа, що втратила роботу під час карантину?
— Не можна підміняти поняття «за згодою сторін» і звільнення у зв’язку з припиненням діяльності підприємства. Особливості реєстрації, перереєстрації безробітних, надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги у період карантину визначаються Державним центром зайнятості. Право отримувати допомогу по безробіттю від центру зайнятості має кожен непрацевлаштований, якщо пройде відповідну реєстрацію. У період встановлення карантину реєстрація безробітного здійснюється з першого дня після подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного за формою, визначеною Державним центром зайнятості. Призначення виплати допомоги у такому разі здійснюється з першого дня реєстрації безробітного.
— Хочу уточнити, які саме заробітки в бухгалтерії мали взяти до уваги, щоб нарахувати виплату за вимушений простій? Тільки оклад чи середній заробіток (тоді за який саме час?) із персональною надбавкою за стаж тощо?
Марина. Львівська обл.
— Простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для її виконання, невідворотною силою або іншими обставинами. У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Статтею 113 Кодексу законів про працю України визначено, що час простою не з вини працівника, скажімо, як нині — на період оголошення карантину, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду, тобто не менше двох третин окладу. Інші нарахування до уваги не беруться.
— Проживаю в 3 зоні гарантованого відселення на Волині. Тож за чорнобильським законом маю право на відпустку тривалістю не менше 37 календарних днів: 24 з них — за Законом «Про відпустки» і ще 13 додаткових, які нараховують пропорційно відпрацьованому часу. Тобто щоб отримати ці 13 днів, маю відпрацювати цілий рік за своїм робочим графіком. Скільки додаткових днів матиму цього року, якщо моє підприємство і ми всі до червня перебували у вимушеному простої? За графіком моя відпустка восени.
Людмила. Волинська обл.
— Надати повноцінну відповідь на ваше запитання можливо після з’ясування низки факторів: часу прийняття на роботу, її умов, кількості відпрацьованого часу на підприємстві. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Відпустки в такому випадку не є виключенням, скажу більше, абсолютно нормальна ситуація, коли працівник на період простою використовує гарантоване Конституцією України право на відпочинок, який буде оплачуватись.
— Знаю, що додаткова відпустка для чорнобильців-ліквідаторів 1 і 2 категорій тривалістю 16 календарних днів у разі хвороби працівника дотепер не переносилася. Чи це так само в силі, коли працівник, перебуваючи у щорічній відпустці, захворів саме на коронавірус? І ще прошу пояснити те саме у випадку, коли працівник під час щорічної відпустки потрапив на самоізоляцію, на якій фактично й провів час додаткової відпустки.
Марія Павлівна. Чернівецька обл.
— Відповідно до положень трудового законодавства, щорічна відпустка, яка складається як з основної, так і з додаткової, повинна бути перенесена на інший період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку. В такому разі на час самоізоляції в період відпустки виписується лікарняний, який разом із заявою працівника має бути поданий роботодавцю з проханням продовжити відпочинок на період хвороби. Прийняття відповідного рішення залишається за роботодавцем.
— Мій родич, науковець, працює в одному зі столичних інститутів Академії наук. От уже другий рік, як не з власної волі постійно працюють на півставки. Коли оголосили карантин, останнього робочого дня їм сказали написати заяви «за власний рахунок» до кінця березня. Хоч у деяких була робота на комп’ютері, яку могли б виконувати дистанційно і мати за те хоча б на хліб.
Потім, коли всім почали оплачувати вимушений простій у розмірі 2/3 заробітку, їм теж оплатили за квітень і травень — але в розмірі 2/3 від півставки, з якої пішли на карантин. З 1 червня знову працюють, так само на півставки. Чи має право їхній роботодавець робити такі нарахування? І хто саме та за яким принципом (зокрема і в Академії наук України) мусить визначати, чи можна завантажити наявною роботою дистанційно хоча б частину наукових працівників?
Галина. Київська обл.
— Хоча щодо науковців існують певні особливості в оплаті їх праці, проте дотримання положень Кодексу законів про працю України є беззастережним. Стаття 56 Кодексу свідчить, що за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. При цьому робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Щодо оплати праці на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Наскільки мені відомо, працевлаштуванню в НАН України передує підписання колективного договору, а відтак останній має містити такі істотні його умови, як графік роботи, її обсяг, а також розмір посадових окладів, тарифних ставок і порядок встановлення доплат.
— Я мав піти у щорічну відпустку в квітні. Але через карантин моє підприємство не працювало. Тепер вийшли на роботу, та за графіком у відпустку пішли ті, хто був затверджений на червень, липень. Звісно, всі водночас відпочивати тепер не можуть (та й не так про відпочинок мова, як про відпускні виплати). Коли мають право піти у відпустку ті, хто за графіком мав це зробити під час карантину? Хто це має вирішувати і чим керуватися?
Іван Григорович. Полтавщина.
— Однозначно, вирішувати має керівник. Виходячи найперше з інтересів тих, хто має першочергове право на відпустку (наприклад, учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, особи з малолітніми дітьми). Загалом мали б переглянути затверджений на початку року графік відпусток. Аби й усі працівники ними скористалися, і робота підприємства не постраждала. Частина підприємств на період карантину відправляла своїх працівників у відпустку згідно з графіком, чим забезпечувала дотримання законодавства про працю. Питання відпусток регулюються як Кодексом законів про працю та Законом України «Про відпустки», так і профільними нормативно-правовими актами.
— У нас на шахті трапився випадок: захворіла на коронавірус дружина колеги. Оскільки під час зміни тісно контактуємо, всіх відправили на самоізоляцію на 2 тижні. На щастя, більше ніхто не захворів, зараз уже вийшли на роботу. Яким чином має оплачуватися цей час? І що буде з нашими заробітками, якщо ситуація, не дай Бог, повториться ще з кимось із колективу?
Надія.
— Якщо вас відправили на самоізоляцію, то мав бути і відповідний наказ по підприємству. Це по-перше. По-друге. Всі працездатні особи, котрі перебували на самоізоляції, мають право на отримання допомоги, що фінансується Фондом соціального страхування, на підставі виданого їм листка непрацездатності. В лікарняному неодмінно має бути вказана причина непрацездатності — «ізоляція від COVID-19-11». Як і зазвичай, спочатку його видають на 5 днів, а затим продовжують до 14.
— А чи зможемо ми тепер, коли вже минув час, отримати такий лікарняний? І чому нам ніхто не сказав про таку можливість?
— Лікарняний ви, найімовірніше, отримати вже не зможете, проте компенсація за час вимушеного прогулу цілком заслужена, адже простій на підприємстві пов’язаний саме із запобіганням виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, а відтак належить до страхового випадку.
— Якщо людина працює дистанційно, чи всі звичні виплати, з яких складається її зарплата, зберігаються? Приміром, у нас на підприємстві щомісяця доплачували на проїзд, а у чоловіка — на харчування.
Ніна. м. Дніпро.
— Зарплата з усіма її складовими — окладом, надбавками — так, зберігається. А от якщо особа не витрачала кошти на проїзд і харчування, звісно, їх і не виплачуватимуть. Інша справа, чи ці кошти виплачувалися окремо, чи з фонду заробітної плати.
На прямій лінії чергувала Тетяна ВЛАСЮК, головний редактор газети «Порадниця».
