Того дня, 16 березня, коли росіяни скинули бомбу на Маріупольський драмтеатр, де переховувалися сотні жінок і дітей, Дмитро ЮРІН був за кількасот метрів, у своїй квартирі.
Це був жахливий, потужний вибух. Я чув крики, розповідав чоловік, історію порятунку якого з оточеного ворогами Маріуполя вперше опублікувала британська газета The Guardian.
– Витягнув одну жінку, потім дівчинку, хлопчика. Усі постраждали. Ноги хлопчика не рухалися. Він кричав. Мої руки тремтіли. Я був весь у крові… Поруч на землі нерухомо лежала жінка, яку відчайдушно намагалися реанімувати… Біля неї стояла дитина й казала: «Мамо, не спи». Жінка була мертва…
Після того Дмитро наважився вибиратися з Маріуполя, який протягом двох жахливих тижнів атакували й оточували російські війська. Він був рибалкою, проводив багато часу на Азовському морі зі своїм батьком. Тож вирішив рятуватися морем. Знайшов свої рибальські кулики, які раніше використовували для викопування хробаків. Узяв два мішки для сміття, щоб зав’язати їх довкола шкарпеток, кілька мотузок і чотири 5-літрові пластикові пляшки – для буйків. Надвечір вирушив до набережної. Ішов майже порожнім містом, повз зруйновані будинки, зустрівши лише кількох людей, які шукали воду, хтось попросив у нього цигарки.
Пройшовши трохи вздовж піску вбрід, занурився в крижану воду, в якій плив дві з половиною години. А щоб його не побачили, ховався за одну з пляшок, час від часу перепочивав на буйку. Маршрут завдовжки 4 км проходив повз російські позиції в селі Рибацьке і до села Мелекіне. До війни це село було популярним пляжним курортом, тепер у ньому теж були окупанти. Вибравшись на сушу, чоловік знайшов літню пару, котра пригостила його гарячим борщем і горілкою. Сусідський чоловік допоміг Дмитру сісти на мікроавтобус, який прямував до також окупованого російськими військами порту Бердянськ. Розповідав, що солдати на блокпосту, яким було по 17–18 років, не звернули на нього уваги.
А вже з Бердянська Дмитру Юріну вдалося переїхати на підконтрольну Україні територію. Відчайдушність, бажання врятуватися зберегли йому життя.
