Наразі існує три способи легального перебування українців на території держав ЄС: у статусі туриста; шляхом отримання тимчасового захисту; шляхом отримання статусу біженця.
ТУРИСТ МИМОВОЛІ
Варіант із туристичним перебуванням протягом 90 діб без права працевлаштування в країнах ЄС не зазнав змін і є актуальним для тих, хто покинув Україну до 24.02.2022 та залишився в ЄС після вказаної дати.
Особи, які виїхали до ЄС 24.02.2022 та пізніше, також можуть перебувати там у статусі туриста, але на власному забезпеченні, та не можуть розраховувати на підтримку, яку надає тимчасовий захист. Тимчасовий захист і статус біженця є різними правовими категоріями, які мають різні юридичні наслідки.
ТИМЧАСОВИЙ ЗАХИСТ
Головним документом, який регулює питання надання тимчасового захисту, є Директива ЄС 2001/55/ЕС про тимчасовий захист, прийнята ще 20.07.2001. Проте вперше її було активовано Рішенням Ради ЄС 2022/382 від 04.03.2022 саме для українців.
Головна мета Директиви полягає у послабленні тиску на національні системи надання прихистку та забезпеченні переміщених осіб на території держав-членів ЄС такими гармонізованими правами, як право на проживання, медичну допомогу та освіту, доступ до ринку праці, житла тощо.
Але надання тимчасового захисту не означає автоматичного отримання статусу біженця. В той же час особа, яка отримала тимчасовий захист, не позбавлена права отримати статус біженця.
СТАТУС БІЖЕНЦЯ
Головними міжнародними документами, які регулюють питання біженства, є Женевська конвенція про статус біженців 1951 р., НьюЙоркський протокол 1967 р. та Дублінська конвенція 1990 р.
Головна принципова різниця між тимчасовим захистом та статусом біженця: статус біженця — це індивідуальне право особи на міжнародний захист, яке надається після проходження тривалої адміністративної процедури, що має свої особливості. При цьому поняття тимчасового захисту не є категорією міжнародного права, а є винятковими тимчасовими та негайними заходами, що застосовуються при масовому напливі людей, які тікають із зони збройного конфлікту, спрямованими на забезпечення швидкого та відносно спрощеного механізму колективного захисту осіб, котрі його потребують, гарантуючи їм дозвіл на проживання та інші соціальні права.
Право на отримання тимчасового захисту мають:
- громадяни України та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше;
- особи без громадянства, громадяни третіх країн, які мали в Україні статус біженця або еквівалентний захист, та члени їх сімей, переміщені 24.02.2022 та пізніше;
- громадяни третіх країн, які на законних підставах проживали в Україні до 24.02.2022, зокрема на підставі чинного дозволу на постійне проживання, та наразі не можуть повернутись до країни свого громадянства (наприклад, білоруси).
По статус біженця може звернутись особа, яка:
- має обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань за ознаками раси, релігії, громадянства, політичних поглядів;
- перебуває за межами країни своєї національної належності;
- не в змозі або не бажає користуватися захистом своєї країни; або особа, яка не має громадянства;
- перебуває за межами країни свого колишнього місця проживання в результаті подібних подій;
- не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок побоювань переслідування.
