Що ближче осінь, то більше нервуються українські батьки: який варіант навчання дитини обрати? Для більшості питання якості освіти наразі менш суттєве, аніж безпеки. Надто багато діточок ми втратили за пів року війни, надто багато будівель українських шкіл, так само як садочків і вишів, стали мішенями для ворожих ракет і арт-обстрілів. Але ж… навчатися треба!
ДУМКА БАТЬКІВ Є ВИЗНАЧАЛЬНОЮ
Як обіцяли високопосадовці, при виборі форми навчання, який робитиме керівник кожного закладу освіти, вирішальною буде думка батьків, а також керівників обласних військових адміністрацій, котрі оцінюватимуть потенційні ризики, пов’язані з війною. Зважатимуть і на висновки щодо підготовки сховищ на випадок повітряної тривоги чи обстрілів — і це окрема велика тема для розмови. Тому оволодівати знаннями українські діти будуть, вочевидь, як офлайн, так і онлайн, а також у змішаному варіанті — коли, наприклад, практичні й лабораторні заняття проводитимуться очно, а лекційні — дистанційно (до речі, як зазначали в МОН, у двох останніх випадках окремим педагогам за їхньою заявою керівник також може дозволити працювати дистанційно). Але там, де ведуться активні бойові дії або високий ризик небезпеки, офлайн-навчання не поновлюватимуть.
До того ж, навіть у межах одного освітнього закладу школярі можуть навчатися за різними програмами. Якщо батьки в класі матимуть різні точки зору, то, за словами міністра освіти, дітей можуть розформувати на групи і з урахуванням цього організувати навчальний процес — офлайн, онлайн, за сімейною програмою, індивідуально або екстернатом.
Про те, який варіант навчання і чому саме обирають українські родини, попередньо можна скласти уявлення завдяки проведеному освітнім омбудсменом Сергієм Горбачовим опитуванню. Відповісти зголосилися понад 25 тис. батьків, які перебувають в Україні, 89 відсотків яких виховують школярів і понад 8 — дошкільнят. Результати опитування загальнодоступні на його офіційній Фб-сторінці. Попри те, що воно не було репрезентативним (це зазначив і сам омбудсмен, і МОН), результати опитування все-таки дають певну «інформацію для роздумів» і тому можуть бути корисними для наших читачів, котрі виховують дітей.
БІЛЬШІСТЬ ОПИТАНИХ — ЗА ОНЛАЙН
За даними омбудсмена, понад 61 відсоток батьків вважають, що не варто розпочинати очне навчання, навіть якщо безпекова ситуація дозволяє це робити і є відповідно облаштовані укриття. Іще 13 — не визначилися. Тож загалом майже три чверті респондентів не готові, щоб із 1 вересня їхні діти навчалися очно. І лише 25 відсотків упевнені: якщо заклад освіти знаходиться на безпечній території та має відповідно облаштоване укриття — навчання необхідно проводити офлайн.
Головні аргументи понад 62 відсотків батьків, які обирають для своєї дитини дистанційну форму навчання, — ненадійність, на їхню думку, шкільного укриття (30 відсотків) або його відсутність (11 відсотків), розташування навчального закладу в зоні бойових дій чи поряд із нею (18 відсотків) або на окупованій території (1,5 відсотки), а також через те, що заклад вирішив здійснювати освітній процес дистанційно (13 відсотків).
Очну форму обирають менше 14 відсотків опитаних. Серед них — і ті, хто вважає такий варіант найкращим для здобуття знань і розвитку дитини (10 відсотків), і респонденти, які вважають, що в їхньому населеному пункті цілком безпечно, аби дитина ходила до школи, й ті, які сподіваються: перебувати під час тривоги в шкільному укритті під наглядом для дитини буде безпечніше, ніж удома. Іще дехто так відповів, бо очну форму навчання визначив заклад освіти, а частина батьків «особливих» дітей — вважаючи, що в умовах воєнного стану їхній дитині краще здобувати освіту офлайн.
Іще пів відсотка опитаних обрали індивідуальну форму навчання для дітей із особливими освітніми потребами; 0,4 — сімейну, бо переконані: зможуть навчити дитину самостійно; 0,1 — екстернат — це ті, хто вважає: їхня дитина самотужки зможе опанувати освітню програму.
Дотепер не визначилися понад 22 відсотки родин. Із них понад 18 — тому що до 1 вересня безпекова ситуація може змінитися. Тоді як 1,8 відсотки — бо ще немає висновків комісії щодо стану укриття в їхньому закладі освіти, а 1 відсоток — вирішує, залишатися в Україні чи їхати з дітьми за кордон. (Зауважимо: ті, хто вже виїхав за межі України, теж мали змогу висловити свою думку в другій частині опитування від омбудсмена, котре на момент написання тексту ще тривало. Тож наразі наведемо лише слова міністра освіти та науки Польщі: польські школи готові з вересня прийняти 200—300 тис. дітей з України.
Раніше повідомлялося, що там перебувало близько 700—800 тис. українських дітей шкільного віку, 500 600 тис. з яких навчалися дистанційно у своїх українських школах — «Порадниця»).
ЯКЩО У ВАС ПЕРШОКЛАСНИК
Чи не найважче зараз батькам першачків, яких, за даними Міносвіти, цього року понад 300 тисяч. Адже МОН рекомендує в початковій школі застосовувати очну форму навчання, бо «діти потребують живого спілкування». Тож деякі родини прийняли рішення про тимчасовий переїзд мам із дітьми до більш спокійних західних областей України, зокрема й у сільську місцевість. Але… тут багато важать фінансові можливості, аби змогти орендувати чи й придбати власне житло.
Натомість інші батьки всерйоз замислюються, чи не надійніше відтермінувати на рік початок шкільного життя дитини.
ПРОРАХУВАТИ ВСІ РИЗИКИ
А поки в освітніх закладах тривають перевірки сховищ, нагадаймо: в кожному з них має бути електрика, туалет, запас води та медикаментів, створені умови для навчання й перебування протягом певного часу. Необхідна умова очного навчання — наявність такого укриття в самому закладі освіти або поряд. Доповнимо сказане інформацією для роздумів з сайту poltava.to: хоча потенційне укриття за нормами має бути не далі як за 500 м, у ДСНС Полтави рекомендують обмежити відстань сотнею метрів: адже повітряна тривога лунає за різний час до потенційної небезпеки. А ще на кожну людину — учня чи педагога — має бути передбачено принаймні 0,6 кв.м основних приміщень. Тому, в першу чергу, до сховища потраплятимуть першачки, четверокласники та перехідні класи, яким важливіше навчатися очно, кажуть полтавці.
Офлайн навчатиметься водночас стільки дітей, скільки їх разом із педпрацівниками зможуть розміститися в сховищі, запевняють у МОН. Інакше навчальний процес може відбуватися за особливим графіком — у певні дні тижня чи позмінно. Отож ситуація на місцях різнитиметься, і краще зорієнтуватися в ній можна буде хіба ближче до 1 вересня.
У будь-якому разі, приймаючи рішення, зважте, чи буде кому опікуватися вашою дитиною під час повітряної тривоги, яка застане її вдома при дистанційному навчанні, якщо перебуватимете на роботі, і чи піде школярик сам до сховища? Оцініть ризики, і якщо та сама тривога буде оголошена дорогою дитини до школи, і чи зможе за цих обставин вчасно дістатися на робоче місце її вчитель? Чи перебуватиме з дітьми у вашому шкільному сховищі медпрацівник? І чи може вчитель продовжити там урок, якщо тривога затягнеться? І це — лише частина слушних запитань, що постають нині перед батьками… Нелегкий вибір.
Вивчала тему Ольга ГОЙДЕНКО.
