Деякі з цих порад на сторінках «Порадниці» вже так чи інакше зустрічались. Нині для вашої зручності ми підготували своєрідну шпаргалку, щоб нагадати, які продукти (точніше, їх відходи), не варто викидати у смітник.
Яєчна шкаралупа. Цінується передусім за високий вміст кальцію, завдяки цьому, до речі, добре розкислює землю. Також містить кремній, магній, фосфор, калій тощо. Це не лише добриво, а й чудовий розпушувач ґрунту. Оскільки має дуже тверду структуру, перед внесенням її розмелюють до порошкоподібного стану. Для приготування настою 100 мл порошку яєчної шкаралупи заливають 1 л води та залишають у темному місці на 2 тижні. Проціджують, розбавляють водою 1:3 та поливають рослини. Товчену шкаралупу використовують як дренаж для кімнатних квітів. А крупні фракції є чудовою мульчею, яка захищає рослини від слимаків.
Чайна заварка. Має широкий спектр використання: від підживлення до мульчування. Містить азот, калій, кальцій, залізо, марганець, дубильні речовини та інші корисні елементи. Для підживлення заварку просто прикопують у верхньому шарі ґрунту. Важливо: якщо чай був із цукром, заварку треба буде промити. Чайна заварка у великих кількостях поліпшує структуру ґрунту на ділянці та розпушує його. Особливо буде корисна для рослин, що люблять кислі ділянки. Заварку в пакетиках можна у такому ж вигляді прикопувати або закладати у компост. А ось якщо вона в синтетичних «пірамідках», доведеться викинути. Для кімнатних квітів чайну заварку, як і іншу органіку, використовують з обережністю і в дуже малих кількостях. Інакше сприятиме появі плісняви та комашок.
Кавова гуща. Містить азот, калій, фосфор, кальцій, магній тощо. Поліпшує структуру, повітропроникність і насичує ґрунт поживними речовинами. Її також прикопують. Кавову гущу застосовують для захисту бульб і цибулин від слимаків. А ще є відомості, що аромат кави не до смаку котам. Щоб заготувати кавову гущу на тривалий час, її ретельно просушують, інакше запліснявіє. Залишки кави знайдуть своє місце і в компості. Як і чайну заварку, кавову гущу з обережністю вносять під кімнатні рослини. Солодку — також спочатку треба промити.
Лушпиння цибулі. Це справжня скарбничка корисних речовин. Містить вітаміни А, С, РР, групи В, калій, кальцій та фосфор. А ще — фітонциди, тобто сполуки, які мають бактерицидну дію і пригнічують розвиток патогенної мікрофлори. Літр лушпиння заливають 8 л окропу та настоюють протягом доби. Проціджують і доливають водою (1:5). Сухе лушпиння прикопують або вносять у посадкові лунки. Окрім того, насіння цибулі є чудовим стимулятором росту.
Картопляне лушпиння. Містить велику кількість крохмалю, вітаміну С, мінеральних солей. Сире краще не прикопувати, бо довго розкладатиметься. Тож його висушують і перед внесенням у ґрунт подрібнюють. Підживлення з картопляного лушпиння особливо любить смородина. А от пасльонові — картопля, помідори, перець — ні. Борошно з картопляних відходів використовують при вирощуванні розсади. У горщик додають приблизно ч.л. Також закладають у компост.
Бананові шкірочки. Містять велику кількість калію, кремнію, магнію, а також фосфор, залізо, цинк, мідь, вітаміни групи В тощо. Шкірочки подрібнюють на часточки та неглибоко прикопують. Це ще й хороша пожива для дощових хробаків. Така органіка є ідеальною для теплих грядок і компостних куп. Готують також рідку поживу — шкірочка одного банана на 1 л води. Її подрібнюють, заливають водою та настоюють 3–5 днів. Але що робити, якщо до весни ще далеко? Шкірочки ретельно висушують у духовці, розклавши на деку жовтою частиною донизу, а потім перемелюють на порошок.
Апельсинові шкірочки. Містять чи не більше вітамінів, ніж сама м’якоть. Зокрема А, С, Е, а ще калій, фосфор, натрій тощо. Використовують як добриво свіжими або сушеними. Шкірочки подрібнюють і прикопують, закладають у компостну купу. Їх смак, до речі, не до вподоби багатьом шкідникам. Для тривалого зберігання шкірочки висушують у духовій шафі та подрібнюють у блендері.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
