Якщо при нахилі або повороті голови у вас виникає дискомфорт і хрускіт у шиї, варто звернутися за консультацією до лікаря, щоб не проґавити небезпечну патологію — шийний остеохондроз. «Порадниця» з’ясувала, чим він небезпечний, кому загрожує та чи можна його попередити.
ХВОРІЄ НАВІТЬ МОЛОДЬ
— Остеохондроз шиї — хронічне захворювання, при якому відбуваються дегенеративно-дистрофічні зміни в міжхребцевих дисках і суглобах шийного відділу, — пояснює невролог вищої категорії, завідувачка неврологічним відділенням дніпровської міськлікарні №5 Оксана ЩИТНИК. — Це, в свою чергу, призводить до защемлення нервових закінчень і запальних процесів, що зачіпають оточуючі тканини та структури.
За словами лікаря, шийний остеохондроз дуже поширений і, на відміну від грудного та поперекового, нерідко виникає навіть у пацієнтів молодого віку, що пояснюється великою рухливістю цього відділу хребта й підвищеним навантаженням на нього. До того ж хребці шиї менші за хребці інших відділів.
Особливу увагу діагностиці та лікуванню цієї патології приділяють тому, що саме через шию проходять життєво важливі нерви та судини, які впливають на роботу інших органів. Запущений остеохондроз шиї може призвести до мігрені, гіпертонії, проблем із зором та інших ускладнень.
ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМИ
вокувати розвиток шийного остеохондрозу здатні безліч причин, що часто зустрічаються у комплексі. Це малорухливий або сидячий спосіб життя, неправильна постава, зайва вага, порушення обміну речовин, спадкова схильність, вікові зміни у хребті. Стати каталізаторами проблеми здатні й хронічні захворювання опорно-рухового апарату (сколіоз, плоскостопість), через які навантаження на хребет розподіляється нерівномірно, а також травми чи вроджені аномалії спини та шиї.
У молодому віці причиною патологічних змін найчастіше стає незбалансоване підвищене навантаження на шийний відділ. Тому в групі ризику — офісні працівники та водії, які проводять багато часу в незручній статичній позі.
Але поряд із дефіцитом фізичної активності шкідливі для хребта й надмірні навантаження: підняття та перенесення важких речей, професійний спорт.
Спровокувати проблему з шиєю здатні навіть такі фактори, як незручне взуття, «неправильна» подушка або незбалансоване харчування, внаслідок якого організм відчуває дефіцит магнію, кальцію, вітамінів В, С та Д.
ТРИВОЖНІ СИМПТОМИ
Невролог попереджає, що шийний остеохондроз розвивається поступово та прогресує повільно, тому на початковому етапі хвороба часто протікає майже безсимптомно. У цей період людину може турбувати лише легкий дискомфорт або біль у шиї під час руху.
На другій стадії захворювання через зміщення міжхребцевих дисків здавлюються нервові корінці, що призводить до інтенсивних болів у шийному відділі та погіршення загального самопочуття: виникає головний біль, швидка стомлюваність, розсіяність.
На наступному етапі біль стає постійним, поширюється на руки та плечі, з’являються оніміння і слабкість м’язів. Нарешті, четверта стадія шийного остеохондрозу характеризується руйнуванням міжхребцевих дисків, що призводить до викривлення постави, порушення координації, скутості рухів, пошкодження сусідніх суглобів.
Загальні симптоми шийного остеохондрозу включають біль і хрускіт у шиї при поворотах голови, дзвін і шум у вухах, запаморочення й головний біль, больові відчуття в потилиці та плечах, оніміння рук, обличчя й шиї. Іноді може спостерігатися погіршення слуху та зору, проблеми з диханням, стрибки артеріального тиску (особливо в жінок).
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ
— При підозрі на шийний остеохондроз, окрім огляду в терапевта чи невролога, потрібне комплексне обстеження, — каже Оксана Щитник. — Основним методом діагностики вважають магнітно-резонансну терапію, на пізніших стадіях захворювання ефективні комп’ютерна томографія та рентген. Також може знадобитися дуплексне сканування судин. Для виключення інших захворювань зі схожими симптомами часто рекомендують консультацію отоларинголога та кардіолога.
Лікування остеохондрозу шиї вимагає комплексного підходу та включає застосування медикаментів (протизапальні й седативні препарати, вітаміни, хондропротектори), фізіотерапевтичні процедури, масаж, лікувальну фізкультуру. У складних випадках застосовують хірургічне втручання.
ПРОФІЛАКТИКА
Для попередження шийного остеохондрозу важливо звести до мінімуму фактори, що сприяють розвитку хвороби: стежити за поставою, скинути зайву вагу, бути фізично активним, не піднімати тяжкі речі та правильно харчуватися (більше цільнозернових продуктів, білків, овочів, фруктів, мінімум солоних і гострих страв, випічки, цукерок, кави).
Якщо вам доводиться багато часу працювати за комп’ютером і сидіти в незручній позі, регулярно робіть розминку для шиї.
Щоб не залишити хвороби жодного шансу, купіть ортопедичний матрац і подушку, а також запишіться в басейн.
Ірина КАДЧЕНКО.
