Саме під час щоденних ігор, прогулянок на свіжому повітрі найкраще вивчати з маленькою дитиною кольори. Вже у 2 роки вона може розрізняти до 5 кольорів. Але в такому віці не можна примусити нічого вчити, все має бути цікаво і невимушено.
На першому етапі дитині складно зрозуміти, що різні предмети за своєю величиною і структурою можуть бути одного кольору. Намагайтеся протягом дня називати кольори навколишніх предметів. Не варто відразу називати відтінки. Зосередьте увагу на червоному, зеленому, жовтому, синьому, чорному, білому. Називайте кольори з різною інтонацією: червоний – радісно, чорний – похмуро, білий – спокійно тощо. Спочатку дитина буде запам’ятовувати інтонацію, а згодом і слова.
Можна влаштовувати «кольорові дні». І ви, й дитина одягаєтеся, наприклад, у червоний колір, граєтесь переважно червоними іграшками тощо. Наступного дня – новий колір.
Цікава розвивальна гра, коли дитина має малювати пальчиками. Для цього є спеціальні фарби для найменшеньких, придбайте їх і альбом чи ватман. Такі фарби зазвичай змиваються водою з милом, тому не переживайте, якщо щось забрудниться. Проте не давайте відразу всі кольори, вони змішаються, і результату не досягнете.
Можна самостійно виготовити розвивальні іграшки, вирізавши із різнобарвного картону фігури, наприклад, жовті кола, зелені трикутники, червоні квадрати. Коли помітите, що дитина з легкістю справляється із завданням, додайте фігури інших кольорів.
Ігри на вулиці – теж спосіб запам’ятати кольори. Всі дитячі майданчики різнокольорові, та ніхто не акцентує на цьому увагу. Називайте колір пісочниці, драбинки чи сходинок, по яких малюк піднімається на гірку, і всього, що він бачить.
Є також безліч музичних іграшок, які називають кольори, і книжечок із картинками та віршиками про кольори. Але часто малюк зовсім байдужий до них або недовго приділяє їм увагу, очевидно, тому, що вони швидко набридають. Якщо ваші діти – виняток, то не нехтуйте можливістю посидіти з ними над книжечкою, вони зосередяться на них значно довше, якщо поряд хтось розповідатиме, що зображено на сторінках.
Наталія ГАВРИЛЕНКО.
