Перш ніж склеювати між собою скляні поверхні, їх потрібно підготувати. Так, жоден клей не триматиметься на жирних поверхнях.
Тому спочатку їх знежирюють розчинником, спиртом, уайт-спіритом чи бензином і ретельно просушують. У продажу є спеціальні клеї, які гарантують найкращу якість. Якщо ж таких під руками немає, можна скористатись звичайним ПВА, перевага якого в тому, що після склеювання стає прозорим. Для застигання виріб витримують під вантажем близько півгодини. Але активно використовувати вироби, склеєні ПВА, не варто.
Іноді для склеювання скла рекомендують використовувати клей БФ 2 та БФ-4 (50–100 грн за пляшку). Його наносять тонким шаром на обидві поверхні, підсушують на повітрі та щільно притискають одну до одної. Деталі триматимуться дуже міцно. Але! Для якісного склеювання потрібна висока температура (140–150 градусів), що для скла є проблематичним. Можна скористатись клеєм «Момент», але не звичайним, а «Момент кристал» – він абсолютно прозорий (від 30 грн за тюбик 30 мл). Його також наносять на поверхні й чекають, доки трохи підсохне. Лише після цього поверхні притискають одну до одної. Якість склеювання висока. Хороша замазка виходить із рідкого скла та крейди.
А ще існує народний спосіб склеювання скляних деталей: сік часнику. Звісно, активно експлуатувати потім такі вироби ви не зможете, але якщо потрібно склеїти, приміром, якусь сувенірну річ чи дрібні скляні деталі, то спосіб цілком згодиться. Ви, мабуть, помічали, що після подрібнення часнику пальці стають липкими. А все тому, що містить у високій концентрації полімери фруктози – фруктани. Це і є природний клей. Отож зубчик розрізають уздовж і натирають ним місця склеювання, які, до того ж, після цього залишаться прозорими.
Василь ГЕРАСИМОВ.
