Якщо після їди вас турбує відчуття тяжкості та нудота, а в роті часто з’являється гіркий присмак — це свідчить про проблеми з виділенням жовчі. «Порадниця» розібралася, чому вони виникають і як їх вирішити.
НЕ САМОСТІЙНА ХВОРОБА, А НАСЛІДОК
— Синдром, при якому порушено вироблення жовчі та її відтік у дванадцятипалу кишку, називається холестазом, — розповідає терапевт Дмитро БАРАБАНОВ. — У результаті в крові підвищується рівень речовин, які виводяться з жовчю, зокрема білірубіну, що супроводжується шкірним свербінням, слабкістю, жовтяницею. Своєю чергою нестача жовчі в кишечнику проявляється порушенням травлення.
Холестастичний синдром — не самостійна хвороба, а стан, що виникає при захворюваннях печінки, жовчних шляхів або жовчного міхура. Патологія спричиняє низку змін у печінці: розширення жовчних капілярів, утворення жовчних тромбів, пошкодження, запалення й навіть загибель клітин печінки. Хронічний холестаз може призвести до розвитку фіброзу та цирозу печінки. Цей синдром зазвичай діагностують у пацієнтів зрілого віку, частіше від нього страждають чоловіки.
ЧОМУ ВИНИКАЄ
За словами лікаря, причини розвитку холестазу поділяють на дві групи: внутрішньопечінкові та позапечінкові. До перших належать хронічні хвороби печінки ( (гепатити, ожиріння органу) та ураження печінкової тканини внаслідок зловживання алкоголем, тривалого прийому ліків, дії токсичних речовин, впливу аутоімунних захворювань чи злоякісної пухлини. Позапечінкові причини холестазу — це жовчнокам’яна хвороба, запалення жовчних проток, уроджені аномалії жовчовивідних шляхів, панкреатит, наявність гельмінтів.
Серед інших факторів ризику — гормональні зміни в організмі, хронічна серцево-судинна недостатність, ендокринні патології, зловживання жирним і смаженим.
СИМПТОМИ
Симптоми холестатичного синдрому відрізняються залежно від того, протікає він у жовтяничній або безжовтяничній формах, має гострий чи хронічний перебіг.
Характерний прояв патології — це виражений свербіж шкіри, що посилюється ввечері та вночі. Він виникає через затримку в організмі речовин, які мають виводитися з жовчю, і довго може бути єдиним симптомом.
Інші ознаки холестазу — жовтяничність шкіри та очей, гіркий присмак у роті, нудота, блювання, відсутність апетиту, біль і відчуття розпирання у правому підребер’ї, темна сеча та знебарвлений кал. Пацієнт швидко втомлюється, втрачає вагу, стає дратівливим, погано спить.
При хронічному перебігу холестазу через порушення засвоєння жиророзчинних вітамінів А, Д, Е і К можуть спостерігатися ознаки гіповітамінозу: кровоточивість ясен, ламкість волосся й нігтів, сухість шкіри, зниження гостроти зору вдалину і в темряві, біль у м’язах. На грудях, спині та ліктях часто формуються ксантоми — потовщені ділянки шкіри жовтуватого кольору. Але іноді холестаз протікає майже безсимптомно.
ЩО РОБИТИ
— Хоча через шкірну сверблячку пацієнти з холестатичним синдромом часто спочатку звертаються до дерматолога, його діагностикою та лікуванням займається гастроентеролог, — каже Дмитро Барабанов. — Лікар проводить огляд і опитування хворого, спрямовує його на аналізи крові та сечі, УЗД (за необхідності — КТ або МРТ) органів черевної порожнини, копрограму та інші обстеження.
При виявленні холестазу або підозрі на нього насамперед коригують раціон: важливо замінити тваринні жири на рослинні, відмовитися від спиртного, міцної кави та чаю, смажених, жирних, копчених і гострих страв. Рекомендується вживати більше каш, овочів і фруктів, дозволені нежирне м’ясо та молочні продукти.
Також призначають прийом гепатопротекторів, цитостатиків, антиоксидантів, жовчогінних засобів, вітамінів. При неможливості усунути холестаз медикаментозно застосовують хірургічне лікування: зовнішнє дренування жовчовивідних проток, видалення каменів із порожнини жовчного міхура тощо.
У реабілітаційний період рекомендовано лікувальну фізкультуру, фізіопроцедури, курс масажу.
Ірина КАДЧЕНКО.
