«Іншим мою точку зору приймати не обов’язково. Але свою я купив за правильну ціну». Ці слова Гліба на Фб-сторінці бачили понад 37 тис. читачів, яким були важливі думки Бабіча, його Слово. Ціна його погляду життєвого склалася з усього пропущеного через серце за 6 років на передовій, з 2014-го, відколи пішов добровольцем захищати рідну землю.
«У мене не було іншого шляху. Не було альтернативи – йти чи не йти, тобто не було сумнівів і вибору. Все було таким природним процесом…» – згадував в одному з інтерв’ю. Україну любив безмежно. «Не вмирай за неї – вбий за неї!» – його слова на війні. Після звільнення із ЗСУ за станом здоров’я очолив волонтерську ініціативу «Res_Publica. Брати по зброї», став активістом ГО «Справа громад». Його досвід дозволяв знаходити аргументи. «Я спробую пояснити з точки зору військового, який провів під цими сітками шість ротацій», – поставив крапку в суперечках про доцільність плетіння маскувальних сіток. Відкрив Ютуб- канал «Тепла Лампова Хунта». Завжди називав речі своїми іменами, хоч би про що й кого йшлося. Навесні 2021 року на запитання в ефірі, що робити «в разі чого», відповів однозначно: готуватися до найгіршого, не боятися цього, але сподіватися на краще. Сам за цих обставин збирався стати в стрій із рідною бригадою. Так і вчинив.
Справжній воїн унікально поєднувався в ньому зі справжнім поетом. Музика й вірші з дитинства були його Божим даром. Навіть позивний «Лєнтяй» – від скороченого творчого псевдоніма юнацьких років «Доктор Лєнтяй».
Уродженець Миколаєва, жив у Києві, писав гарні пісні, мав свій бізнес, був чудовим батьком для своєї доньки. На війні написав більшість із-понад 500 віршів свого творчого доробку, яким, на радість друзям, завжди ділився на Фб-сторінці. Останні потужні рядки там датовані 24 липня. А 28-го життя 53-річного воїна і поета обірвала війна…
Він був чесним і справжнім. Впертим і дуже добрим. Безкорисливим. Усміхненим – але з нотками глибокого суму й задуми в очах. Тверезомислячим і щирим. Так кажуть його друзі, серед яких чимало «зіркових».
«Ти прийшов у це життя як світлий Янгол. Біля тебе було завжди тепло і драйвово. Ти завжди мріяв і робив. Ти знав, чого хочеш, і був переконливим у своїй правоті», – згадує Гліба Іван Леньо.
Рок-гурт Kozak System не один рік співає пісні Бабіча. Одна з них – «Подай зброю» – стала гімном 10-ї гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», у якій той служив. Пригадуєте? «Подай зброю мені, брате, зачекай, люба, зачекай, мати…» На початку липня відбувся офіційний реліз треку «Мольфар», який уже називають вінцем творчості поета. Ця пісня Бабіча – присвята тим, хто з 2014-го захищає Україну від російського вторгнення ціною власного життя. Її не можна переказати словами – треба слухати, до сліз, до відчуття стиснутого горла, що виникає й від слів пісні, й так само – від Глібових слів у Ютубі. «Смерть збирає найщедріші жнива за останні 80 років. Бо усвідомлення того, що ми стоїмо на порозі знищення, перетворило подвиг на спосіб життя цілої армії та цілої Нації. Вона потрібна саме зараз… І містична здатність до самопожертви. Жертвуй собою – щоб дати жити іншим. Саме такі люди боронять Україну». Він учинив так само…
Підготувала Ольга ГОЙДЕНКО.
