Цього року зібрали досить скромний урожай картоплі, та й той, бачимо, «з’їдає» якась хвороба в погребі: бульби гниють, усихають. Що то може бути? Яких помилок ми припустилися, закладаючи врожай на зберігання, та як їх не повторити цього року?
Олена РАДЧУК. Волинська обл.
Правильні умови зберігання картоплі – це темне приміщення, температура 2–3 градуси тепла та відносна вологість 85–90 відсотків. Також дуже важливо, щоб бульби, закладені на зберігання, були здорові. Які хвороби картоплі можуть суттєво зіпсувати врожай?
Великої шкоди картоплі завдає фітофтора. Найсприятливішими умовами для її розвитку є прохолодне дощове літо. Хвороба проявляється у вигляді бурих плям на бульбах. На розрізі видно коричневі плями, які проникають вглиб бульби. Особливо швидко недуга розвивається при високій температурі у сховищі. Вона не передається від однієї бульби до іншої, тобто перезараження не відбувається. Однак зіпсовані потрібно регулярно видаляти. Перед зберіганням важливо здійснювати дезінфекцію сховищ та ретельно перебирати картоплю.
Ще одне грибкове захворювання, що може спричинити втрати врожаю при зберіганні, фузаріозна суха гниль. Вона проявляється на бульбах через 2–3 місяці після збирання врожаю у вигляді бурих вдавлених плям. М’якоть під плямою стає сухою, у ній утворюються порожнини, заповнені міцелієм гриба, а шкірочка зморщується. Надалі на поверхні з’являються білі спори гриба, які заражають сусідні бульби. З часом гниль охоплює всю картоплину, вона стає сухою і твердою. Хвороба зазвичай уражує пошкоджені та ослаблені плоди, уражені іншими хворобами (особливо фітофторозом і фомозом). Передається з ґрунтом, що прилип до шкірочки.
Інфекція, окрім ґрунту, може зберігатись і на хворих бульбах, і в сховищі. При зберіганні утворюються вогнища гнилої картоплі. Хвороба особливо швидко розвивається при високій температурі у підвалі. Перед закладанням на зберігання бульби обов’язково добре просушують, вибирають лише здорові, без порізів.
Ризоктоніоз (чорна парша) – ще одне грибкове захворювання, яке виявляється під час росту. На бульбах видно невеликі чорні грудочки, які легко зішкрябуються. Хвороба від бульби до бульби не передається. Збудник може зберігатись на насінних бульбах та в ґрунті. Тому для нерозповсюдження хвороби важливо використовувати здоровий посадковий матеріал, дотримуватись сівозміни, вчасно висаджувати та збирати врожай.
Найкращі попередники – зернові культури, багаторічні злакові трави. Втрати врожаю від ризоктоніозу можуть сягати до 25 відсотків.
Мокру бактеріальну гниль спричиняють бактерії, що живуть у ґрунті. Вони проникають в ослаблені або пошкоджені бульби й швидко розвиваються. Зараження часто відбувається під час дощу, на перезволожених і важких ґрунтах. Уражені бульби стають темно-бурими, мокрими та м’якими, м’якоть
загниває, стає кашкоподібною, з неприємним запахом. Розвитку хвороби сприяють різкі коливання температури і висока відносна вологість повітря в період зберігання. Важливо збирати картоплю в суху погоду, вирощувати стійкі до хвороби сорти.
Паршу, що має вигляд потрісканих виразок неправильної форми темного кольору, спричиняють ґрунтові бактерії. Щоб ослабити її прояв, одночасно з азотом у ґрунт вносять калій. Появі парші сприяють надмірні дози кальцію.
Відтак не можна вапнувати ділянку перед посадкою картоплі. Посилюється парша під час посухи, особливо важливі поливи в період формування бульб. При зберіганні хвороба не передається, повторного перезараження не буває. Найбільше уражуються сорти з тонкою або червоною шкірочкою. Для боротьби з хворобою важливо висаджувати здоровий посадковий матеріал, обирати стійкі сорти, дотримуватись сівозміни.
Лідія ГЕРАЩЕНКО.
