Саме цей метод естетичної стоматології фахівці пропонують пацієнтам, які прагнуть ідеальної білосніжної усмішки. Зокрема, за наявності передніх зубів неправильної форми, щілин між ними, тріщин і відколів унаслідок травм, великих проміжків між зубами чи потемніння емалі та інших естетичних дефектів, значного карієсу, стертості, деформації передніх зубів.
Усі ці недоліки допоможуть приховати індивідуально виготовлені вініри — тонкі мікропротези, які фіксують на попередньо підготовленій передній поверхні зуба. На відміну від коронок, вони не повністю покривають зуби — тільки видиму їх частину й ріжучу кромку. Таким чином за короткий термін можна досягти «блискучого» результату.
ОСОБЛИВОСТІ ВСТАНОВЛЕННЯ
Спершу лікарі цікавляться побажаннями пацієнта, виконують фотопротокол, узгоджують усі деталі. Потім, знімаючи із зубів надзвичайно тонкий шар емалі (в рази менший, аніж при встановленні коронок), готують їх під вініри. На цьому етапі застосовують знеболювання. Нерви не видаляють, тож зазвичай людина не має неприємних відчуттів.
За результатами сканування щелеп зубний технік створює макет вінірів. Їх підбирають відповідно до кольору зубної емалі, тож вигляд мають природний. Якщо виготовлені з кераміки — будуть стійкі до фарбування, залишатимуться незмінними впродовж всього терміну служби (до 10 років), однак можуть не скоригувати надто темний відтінок зубів.
«ПЛЮСИ» Й «МІНУСИ»
Звикання до встановлених після примірки та погодження мікропротезів відбувається швидко. Уже за кілька днів людина сприймає їх як частину своїх зубів. Таким чином, максимум за тиждень гарну усмішку гарантовано. Адже встановити вініри можна куди швидше, аніж коронки.
Однак людям із такими мікропротезами надалі потрібно бути обережними, уникати надто твердої їжі. Особливо зважати на вініри мають спортсмени — єдиноборці. Зрештою, за будь-яких обставин принаймні через 10 років вініри потребуватимуть заміни. І це вже від початку варто брати до уваги, оскільки вони — дорожчі, аніж коронки.
Але ставити вініри можна далеко не кожному. Зокрема, людям із надто тонкою зубною емаллю, за наявності великих пломб чи відколів зубів; за відсутності шостого та сьомого жувальних зубів; тим, хто має звичку скрипіти зубами під час нічного сну; при ураженнях м’яких тканин, як-от гінгівіт, пародонтоз тощо.
Підготувала Ольга ВОЛИНСЬКА.
