Видатний український педагог Василь Сухомлинський неодноразово говорив, що читання – це вікно, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе. І треба сказати, що для багатьох поколінь хлопчиків та дівчаток це й справді було так. На жаль, із початком ери комп’ютеризації усе змінилося, і замість книги найкращим другом підростаючого покоління став Інтернет.
Звичайно, у всесвітній мережі можна знайти будь-яку інформацію, однак там на наших дітей також чатує й багато небезпек. Крім того, як кажуть, не все те золото, що блищить. Чимало інтернет-публікацій мають сумнівне походження, недостовірні, а тому спотворюють реальність, створюючи хибне уявлення про ті чи інші речі. Олії у вогонь підливає і той факт, що, як свідчать результати одного з досліджень Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу, найчастіше сучасні підлітки використовують його для відвідування соціальних мереж, файлообмінників, музичних і сайтів знайомств, грають у комп’ютерні ігри.
Тим часом не секрет, що читання книг учить просторово мислити та аналізувати, розвиває мозок та розширює кругозір, тренує пам’ять та дисциплінує розум. Тож діти, які не «товаришують» із книгами, як правило, мають низький рівень розвитку мови, обмежений словниковий запас, а в розмові з ними можна почути слова-паразити на кшталт «ось», «значить», «ну», «е», «га». Це відбувається переважно через те, що недостатньо навантажується мозок і не поповнюється багаж корисних знань, зокрема про правильну вимову тих чи інших слів.
Саме тому дитина, яка не читала нічого, крім підручників, навіть здобувши середню освіту, не стане освіченою та ерудованою, бо школа без батьківської участі і допомоги навряд чи змусить її читати «для себе», вийшовши за межі шкільної програми. А раз так, то постає цілком закономірне запитання: «Як же прищепити сину чи доньці любов до читання?». Хтозна, можливо, ви й здивуєтесь, однак насправді відповідь на нього дуже проста – нам самим потрібно любити читати, бо немає кращого для дітей стимулу, ніж приклад батьків. І це стосується не лише читання.
Віктор МИРОНЕЦЬ.
