До роздумів спонукає новий закон, який посилює відповідальність за несплату аліментів, адже по телевізору показують вже й перші результати його дії. Безперечно, закон правильний і нарешті змусить безвідповідальних татусів брати участь в утриманні своїх дітей. Однак важливо, щоб батьки не закону боялись, а свідомо хотіли цього.
Ось, наприклад, така ситуація. Михайло розлучився з першою дружиною (ініціатором була вона, бо працювати Михайло не надто поспішав і частіше сидів у дружини на шиї, ніж приносив у родину гроші). Однак коли дружині увірвався терпець, це дало чоловіку підстави говорити, що це ж не він її покинув (мовляв, я не винен). Михайло швидко одружився вдруге із заможною, старшою за нього вдовою, в якої було все, не вистачало лише чоловічої ласки (а з цим у Михайла все було гаразд). Тому на статки його вона не надто зважала, і згодом таки змусила Михайла піти працювати. Офіційно він отримував мінімальну зарплату і з цієї суми щомісяця віддавав кількасот гривень аліментів на доньку від першого шлюбу. Перша дружина при цьому лише гірко посміхалась, бо всі чудово розуміли, що на ці гроші дитину не прогодуєш і не одягнеш. Тим часом Михайло з другою дружиною роз’їжджали по закордонах та регулярно викладали фотозвіти про свої подорожі у соцмережах. Бачили ці фото, звісно, і колишня дружина з донькою. У них, на щастя, все склалось добре – в родині з’явився новий тато. Батьком його донька не називає, але попри юний вік чудово розуміє, що мамин новий чоловік турбується про неї значно більше, ніж рідний тато.
А ось інша історія. Тато Лєри просто обожнював її, хоча з мамою дівчинки давно не жив. Відвідував усі шкільні лінійки та позакласні заходи і навіть серед тижня в обідню перерву з роботи забігав до школи, що принести доньці якісь смаколики. Це бачили всі батьки, і не одна мама ставила Лєриного батька за приклад своїм чоловікам. Тож коли стало відомо, що Лєрині батьки давно живуть окремо, всі дуже здивувалися. Фінансові питання також вирішував тато. Вчителі знали, що коли потрібно зібрати на щось гроші, телефонувати треба татові, а не мамі. А які дні народження той влаштовує Лєрі! Тож на утримання доньки цей чоловік витрачає далеко не той мінімум, який стягує держава. Лєра ж відповідає батькові щирою любов’ю.
Однак є у цій ситуації й інший бік, про який мало говорять, – незахищеність чоловіків. Приміром, коли жінка шантажує колишнього чоловіка дітьми і вимагає чималі суми на їх утримання. Наприклад, не дає бачитися з дітьми, налаштовує їх проти батька. На жаль, буває й так. Не секрет, що після розлучення в жінки значно більше прав та можливостей впливу на дитину. Звісно, чоловіки могли б захищати свої права в суді, але далеко не кожний захоче з цим морочитись.
Ось іще ситуація. Анжеліка – матір двох чудових донечок. Не працювала жодного дня. Тата дівчаток я жодного разу не бачила, тому гадала, що, мабуть, він багато працює. Бо й Анжеліка, і дівчатка завжди були як з картинки. Мама – в розкішних шубах, на високих підборах, у садочок дітей вела так, ніби йшла до театру. Діти – в пишних платтячках, з гарними іграшками. Як з’ясувалося згодом, доньки від різних чоловіків. Жила Анжеліка з дітьми з того, що вимагала гроші на дітей від «колишніх». І судячи з усього, це їй вдавалося. Тепер у неї третій чоловік, і вона думає, чи не народити й від нього.
Також хочу порадити жінкам: народжуйте лише від чоловіка, який щиро хоче дитину з вами – це значно зменшить кількість неплатників аліментів. Уникайте так званих випадкових стосунків, що ні до чого не зобов’язують, і не намагайтеся прив’язати чоловіка дітьми. Адже буває, що жінки вирішують народжувати, навіть якщо батько дитини цього не хоче. Ваші діти не заслуговують на татуся, який щомісяця платить їм кількасот гривень і вважає, що його місія виконана. Як кажуть, найкраще, що може зробити жінка для своїх дітей, – це вибрати їм хорошого батька.
Олена ПЕТРОВА.
