Прочитала в «Порадниці» невеличку замітку про шкідників бругмансії, і вона надихнула мене розповісти читачам про цю свою улюблену рослину. Її часто плутають з датурою (дурманом). Вони дійсно дуже подібні і, що цікаво, є близькими родичками картоплі та помідорів, бо всі – з пасльонових.
ЦВІТЕ І ПАХНЕ
Однак моя улюблениця більше нагадує деревце. Під час цвітіння на кущі утворюються десятки велетенських квітів, подібних до грамофончиків. Спочатку в моїй колекції були лише білі, однак згодом поповнила її сортами з махровими кремовими квітами, а потім – червоними та оранжевими. А є навіть так звані Twin Flowers, сорти, в яких одна квітка ніби виростає з іншої. До речі, мають приємний аромат.
Зацвітає кущ у червні і цвіте до самих холодів. Висаджую свою красу вздовж паркана, і біля мого дворища нерідко зупиняються незнайомі люди, аби спитати, що це за диво.
У догляді бругмансія невибаглива. Для її посадки потрібно вибрати добре освітлене місце, захищене від протягів. Земля має бути легка й родюча.
Хтось може спитати: а чому ж така краса ще не дуже відома? Поясню: є певні труднощі з її зимуванням – просто неба в наших умовах не зимує. Перед настанням заморозків кущ потрібно викопувати.
Можна висадити його у великий горщик та помістити на зиму в приміщенні.
Якщо є великі діжки, вирощуйте бругмансію у них, а на зиму заносьте до приміщення з температурою близько 18 градусів. Буває, що цвітіння продовжується і в домі, особливо якщо є хороше освітлення та поливи. Режим відпочинку в рослини не дуже виражений. Узимку може скинути листя, але боятись цього не слід, бо навесні оживе.
Навесні кущ можна обрізати (але несильно), а пагони, що залишились після обрізування, укорінити. Рослина утворює квіти над так званими Y-подібними розгалуженнями, тому їх при обрізуванні чіпати не треба. Також можна поставити горщик до весни в підвал, зрідка поливаючи.
РОЗМНОЖЕННЯ
А якщо бажаєте отримати з одного куща кілька рослин, його можна живцювати. Для цього я обираю однорічні пагони довжиною 15–25 см та укорінюю просто у воді, в яку додаю таблетку деревного вугілля. Коли укоріняться, висаджую в горщики із землесумішшю, а як остаточно потепліє – у дворі. Цей спосіб підходить, зокрема, для тих, хто не має можливості тримати велику бругмансію взимку в приміщенні. Не поспішайте з висадкою на дворі навесні – вона дуже чутлива до холодів!
Загалом бругмансію можна виростити і з насіння, однак я таким способом не користувалась. Знаю лише, що, на відміну від розмноження живцями, рослини з насіння зацвітуть лише на 2–3 рік. Крім того, бругмансія, вирощена з насіння, рідко зберігає ознаки сорту.
ЩО ЛЮБИТЬ
Любить вона зволоження та підживлення. Я час від часу даю їй попелу. Що ж до шкідників та хвороб, то, як писала «Порадниця», до бругмансії дуже ласі слимаки. Однак я для себе знайшла вихід: землю навколо куща посипаю подрібненою яєчною шкаралупою, час від часу додаючи її.
Оксана ФЕДОРИЩЕВА. Сумська обл.
