Серпневі свята — особливі. Вони дивовижним чином поєднують утвердження торжества Духа Небесного і щедрості земного життя. Біблійні історії спонукають до переосмислення власного духовного поступу, а щедрі земні дари дають відчуття повноти життя, особливо яскраве цієї благодатної пори. Достигають земні плоди, зріють і наші душі, сповнюючись вірою, яка дає сили для поступу духовного.
Першого дня двотижневого Успенського посту перед Успінням Пресвятої Богородиці (28 серпня) в пам’ять перенесених Нею страждань і материнських мук вірні не просто починають утримування від скоромної їжі, а насамперед приступають до нового етапу очищення душі своєї.
14 серпня православна церква святкує Винесення Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього, запроваджене у Візантії в IX ст. Спекотної пори, коли нестача питної води загрожувала багатьма епідеміями, Чесні Древа Хреста Господнього проносили вулицями для освячення міста та захисту його мешканців від небезпечних хвороб. До того ж це нагадувало вірним про їхню немічність, яку можна подолати лише з Божою допомогою.
Цього дня вірні вшановують і пам’ять семи братів-мучеників Маккавеїв, відомих нам зі Старого Завіту: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима і Маркела, а також їхньої матері Соломонії та учителя Єлеазара, які ще за 166 років до Різдва Христового силою віри здобули спасіння і життя вічне, перетерпівши страждання і залишившись вірними Богові.
Іще одна пам’ятна подія християнського життя цього дня — дивовижна перемога імператора візантійського Мануїла із військом над ворогами їхніми — сарацинами. Тоді на знак Господньої підтримки від військових хоругв, хрестів, ікон Ісуса Христа і Божої Матері, з якими йшли на битву візантійці, раптом розлилося яскраве сяйво, допомігши здолати ворога. В пам’ять про це грецьке священство встановило 14 серпня свято Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці.
Перший Спас — називають цей день у народі. А ще це час збору цілющого меду — безумовно, одного з Божих дарів, тож інша назва свята — Медовий Спас. Освячення меду цього дня, як і цілющих рослин та виготовлених із них ліків, — складова святкового богослужіння. Назву свята наші предки «адаптували» під себе, асоціювавши зі звичним словом «мак». «На Маковія» до церкви приносять і букетики, які увібрали в себе літні аромати й кольори, щедро додаючи до них стиглі маківки. Вдома ж цього дня зазвичай пригощаються маківниками — пісними коржами з перетертим маком. Тож перший день Успенського посту для вірних сповнений духовної радості.
Ольга ГОЙДЕНКО.