Свято апостола Пилипа припадає на 27 листопада. Це останній день перед початком Різдвяного посту (Пилипівки), який триває до 6 січня, Святого Вечора.
У давнину майже в кожній оселі справляли так звані «передріздвяні запусти, заговини». Смажили м’ясо, пекли пиріжки, готували вареники. Молодята, які щойно побралися, приходили в гості до батьків. На Закарпатті «новоспечений» зять дарував тещі теплу зимову хустку, а та хвалилася: «На запусти – нові хусти». Після спільної вечері діти розносили гостинці вбогим, старим самотнім людям.
Потім окремо збиралися хлопці й дівчата на свої заговини-вечорниці. Про тих, хто ще не обрав собі пари, не заслав старостів, говорили: «Пилип не до всіх прилип». Тож їм доводилося дівувати та парубкувати мінімум, допоки завершаться різдвяні свята.
У народі кажуть: «яка ніч у Пилипівку – такий і на Петрівку»; «холодний і сніжний Пилип – зима буде холодною і сніжною».
Тарас ЛЕХМАН.
