Шавлія лікарська — не лише корисна, а й завдяки своєму сріблястому листю та фіолетовим суцвіттям дуже декоративна рослина. Це багаторічник з прямим стеблом, що виростає у висоту до 60–70 см. Особливо декоративна під час цвітіння, яке припадає на період з червня до липня. Вся рослина запашна.
Вибір місця та ґрунту
Шавлія — рослина середземноморська, обожнює сонце й терпіти не може надмірне зволоження. Їй необхідні максимально відкриті ділянки. У затінку втрачає аромат і частіше хворіє. Ґрунти найкраще підходять легкі, супіщані, з нейтральною або низькою кислотністю. Важливо, щоб близько не залягали ґрунтові води.
Посів і посадка
Висівати насіння можна навесні або під зиму. Грядку бажано підготувати ще з осені та внести на кв.м 4 кг гною. Насіння вже при 7–10 градусах проростає через 12–20 днів. Глибина загортання — 1,5–2 см, ширина міжрядь — 10 см. Перший час сіянці слабкі й ростуть досить повільно. Втім, щоб отримати міцні кущі вже в перший рік, насіння пророщують на розсаду. У відкритий ґрунт її пересаджують у травні, коли мине загроза заморозків, віком 35–40 днів та у фазі 3–5 листочків.
Ще один спосіб розмноження — живцями. Для цього у червні можна зрізати напівздерев’янілий живець і вкорінити у вологому піску.
Догляд протягом сезону
Шавлія досить невибаглива у догляді, морозостійка, але має свої особливості. Зокрема, доросла рослина дуже посухостійка. Поливати її потрібно лише під час тривалої спеки. Землю навколо кущів регулярно розпушують, щоб коріння дихало.
Обрізка та омолодження
Аби кущики мали акуратний і пишний вигляд, щороку навесні обрізуйте їх, залишаючи близько 10–15 см від землі. Це стимулює ріст нових пагонів і не дає рослині надмірно дерев’яніти знизу. Через 5–6 років кущ зазвичай виснажується, старіє, тому його варто замінити на новий або розділити.
Збираємо врожай
Якщо плануєте використовувати шавлію як лікарську сировину або приправу, в перший рік життя зрізайте листя лише восени. З другого року вже можна робити два збори: на початку цвітіння та у вересні. Після обрізування рослини підживлюють.
Сушити сировину краще в затінку при температурі не вище 35 градусів, щоб зберегти ефірні олії.
Чим корисна
Пагони містять дуже багато ефірної олії, мінеральні солі, дубильні речовини, фітонциди, вітаміни, надто ж С та Е. Шавлія діє як антибіотик, сильний протизапальний, бактерицидний, кровоспинний, знеболювальний та в’яжучий засіб у настоях, примочках, ваннах, інгаляціях, компресах. Корисна при туберкульозі, запаленні легень, горла, нирок, печінки, сечового міхура, хворобах шлунка та кишківника, зокрема виразці, здутті, проносах, хворобах кісток. Її використовують для полоскань горла, рота, при зубному болю (флюсі). Молодим матусям шавлію рекомендують вживати при завершенні грудного вигодовування, щоб зупинити виділення молока. Чай із листя шавлії (не кип’ятити, а настоювати) — м’який гормональний регулятор.
У невеликих кількостях листя шавлії використовують і в кулінарії: додають до салатів, соусів, страв з фаршу, ковбас.
До речі, взимку шавлію лікарську можливо вирощувати в горщику на підвіконні. Зелень можна засушувати, оскільки в сухому вигляді вона зберігає свій сильний аромат і цілющі властивості протягом 1–2 років.
Катерина ОКУНЬ.
