Юдеї 6 грудня завершують святкування Хануки, яке розпочалося 29 листопада. Це свято сприймається як перемога світла над темрявою, духовного над матеріальним. Із настанням темряви запалюють свічки ханукії, щовечора на одну більше. Ханукією називається менора, в якій не 7, а 8, чи 9 світильників, її використовують виключно під час святкування Хануки.
Православні та греко-католики 7 грудня вшановують великомученицю Катерину, життя якої припало на кінець ІІІ — початок ІV ст. Ім’я святої з грецької перекладається як «чиста душею», і Катерина, донька грецького царя, була саме такою в часи гонінь на християн. Відкинувши пропозицію руки імператора Максиміліана, вона надала перевагу чернечому життю. Карою за такий вибір стала мученицька смерть святої.
Римо-католики 8 грудня відзначають урочистість Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії — це одне з найбільших Маріїнських свят, яке передає догмат Католицької Церкви, що хоча Пречиста й була зачата від звичайних батьків, проте в неї не перейшов перворідний гріх. Будучи Божою волею збережена від цього гріха, Вона ніколи не була під владою диявола й ніколи не згрішила.
Вірменська Церква 9 грудня святкує Зачаття Пресвятої Богородиці. З Передання знаємо, що праведні Іоаким і Анна, будучи бездітними, часто просили в Бога дати їм дитину. І одного разу під час молитви Анні явився янгол і сповістив, що в них народиться дитя, яке благословлять усі народи.
Православні та греко-католики 11 грудня вшановують мученика Стефана Нового. Про першого християнського мученика на ім’я Стефан розповідає Писання. Новий Стефан жив у VІІІ ст. і постраждав за те, що вступив у відкриту суперечку з візантійським імператором-іконоборцем.
Лютерани та римо-католики 12 грудня святкують третю неділю Адвенту. Запалюючи третю свічку на вінкові Адвенту, лютерани згадують запитання Івана Хрестителя: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» Відповідь Христа на це запитання показує перехід від довгої мандрівки пустелею до відчутної реальності Царства Божого: «Сліпі прозрівають і криві ходять». Для католиків це також день радості, а саме через усвідомлення, що Бог прийняв природу людини, аби бути схожим на неї.
Марина ЧОРНА, релігієзнавець.
