Давно мріяли про аґрус із темно-червоними плодами. Купили кілька кущиків, але вони або взагалі не плодоносять, або зав’язується лише кілька ягідок. Чого не вистачає аґрусу? Адже кущі вже чималі, гарні. Боюсь, що й цьогоріч чекатиме невдача.
Григорій СОСНОВСЬКИЙ. Одеська обл.
Причин цього явища може бути чимало, тож розглянемо окремо кожну з них.
Місце. Аґрус — рослина світлолюбна. Затінок негативним чином позначиться на плодоношенні. У такому випадку вихід один — пересадити на сонячне місце. Найкраще росте на супіщаних і суглинистих ділянках. Коли в районі кореневої системи застоюється вода, це теж знижує врожайність.
Схема розміщення і посадка. Між кущами має бути відстань не менше 1,2 м, між рядами — 2,5 м. Аґрус любить компанію. Тому бажано висадити поруч 3–5 різних сортів. Це підвищить плодоношення навіть у сортів, що не потребують додаткового запилення.
Глибина посадкової ями має бути 45–50 см. За надмірного заглиблення кущу буде важко утворювати молоді прикореневі пагони.
Формування кущів. Кущі аґрусу починають формувати одразу після посадки. Кожен пагін вкорочують до 5–10 см, на 5–7 бруньок. Цим спричиняють пробудження сплячих бруньок і появу нових прикореневих пагонів. Найсильніші й зручно розташовані пагони залишають, а слабкі й такі, що ростуть горизонтально, видаляють. У правильно сформованого куща повинно бути 12–18 пагонів різного віку, він має бути досить розрідженим, щоб забезпечити доступ світла та повітря всередину. Пагони, старші 4–6 років, вирізають, замінюючи прикореневими гілками. Існують сорти з особливо сильним пагоноутворенням, як-от Малахіт. Обрізують кущі зазвичай ранньою весною, до того, як розпустяться бруньки, або восени після падолисту.
Нестача вологи. На нестачу вологи аґрус реагує різким зниженням росту пагонів та зменшенням врожайності. Зазвичай поливи (40–50 л на кв.м) поєднують із підживленнями. Особливе значення для аґрусу має мульчування. Землю під кущами вкривають перегноєм, торфом, рослинними залишками шаром до 5 см і радіусом 50–80 см. Такий агрозахід допомагає не лише зберегти вологу, а й запобігає росту бур’янів.
Погода. З року в рік плодоношення може відрізнятись. Приміром, зав’язь погано утворюється в дощову холодну погоду, коли не відбувається належного запилення. Оскільки зацвітає аґрус раніше за інші ягідники, то особливо страждає від несприятливих погодних умов.
Вік куща. Аґрус починає плодоносити з чотирьох років і родить до 18–20. Може, ще молодий?
Підживлення. Якщо аґрус висаджують у заправлені добривом посадкові ями, перші кілька років кущі можна не підживлювати. Однак згодом він потребуватиме поживних речовин. Навесні корисно дати азотні добрива — 2 ст.л. аміачної селітри на відро води. На кущ — по третині відра. Після завершення цвітіння до азотистих на відро води додають ще й 1 ст.л. суперфосфату. Комплексне добриво можна приготувати з 10 г карбаміду, 20 г суперфосфату та 8 г сірчаного калію на 10 л води. Восени дуже корисним буде підживлення золою. Також із органіки використовують коров’як (1:5) чи курячий послід (1:20).
Хвороби. Дуже вразливий до грибкових хвороб, зокрема борошнистої роси. Навесні корисними будуть обробки 1-відсотковим розчином мідного купоросу.
Неякісний саджанець. У такій ситуації залишається тільки замінити садивний матеріал.
Іван СИМАКОВ.
